В національному музеї архітектури та побуту

б’ються чергові рекорди недоумкуватості та

ідіотизму.

Колись, кілька років тому, відвідувачам музею у Пирогові на корпоративах показували незвичне видовище – перегони маленьких поросят. Забавні пацятка у різнокольорових маєчках мчали на звук дзвіночка, публіка тішилась та робила ставки.

Зараз, коли стараннями адміністрації на території музею не залишилось ні свиней, ні коней, а поля впевнено позаростали бур’янами, складається враження, що керівництво закладом здійснюють барани, які чомусь затримались на території занепадаючого закладу.

   Хочу вперше сказати похвальне слово Міністерству культури України (тьху-тьху, щоб не зглазити). Після чергової пожежі, що сталась на території музею, коли згорів один з кращих експонатів – хата з Мукачівського району Закарпаття – Міністерство відсторонило недолугого попа Бойка від керівництва та призначило комісію. Юрій Бойко, звичайно, терміново заліг на лікування у Феофанію – перехвилювався, напевно. Характерно, що перехвилювався він, лише коли його відсторонили від годівнички. Пожежа його не перехвилювала – адже на другий день після пожежі керівництво музею в особі директора та його заступників – Паньківа та Науменка – спокійно вживали на якомусь черговому фестивалі шашлики та пригощались міцненькою. Тривоги  їх ясні чола не затьмарювала.

    А між тим, те, що відбулось на карпатській експозиції, перевершує своєю безглуздістю найсміливіші фантазії. Якщо хтось не знає, як повинні відбуватись зйомки на території музейного закладу, та ще й такого пожежонебезпечного, як музей у Пирогові, можу коротко пояснити. По-перше, укладається договір, в якому жорстко регламентуються правила поведінки знімальної групи.  Гроші вносяться в касу. Весь період зйомок біля знімальної групи знаходяться представник музею та чергові пожежні з автомобілем. Жоден(!!!) з цих та ще багатьох пунктів не було виконано. Був якийсь наказ, з яким забули ознайомити відповідальних (цей наказ потім підмінили іншим). Гроші, більшу частину, взяли до кишені. Жодного представника музею, не говорячи вже про охорону та пожежних, на майданчику не було. Дирекція музею о другій годині весело виїхала відпочивати – знімальна група була кинута напризволяще (як з’ясувалось потім, не зовсім – неподалік у будиночку спав п’яний експозиціонер).

     Як кажуть працівники, кіношники спробували зімпровізувати – розкласти в печі багаття, не знаючи, що комин, або димар у цій хаті бутафорський – сплетений з лози. В результаті вогнем знищено один з найцінніших об’єктів музею.  Чи так це, чи ні, я надіюсь, покаже слідство. Ще одна народна назва димаря – бовдур. Так от, бовдурами в даній ситуації виступає все безвідповідальне керівництво музею – генеральний директор Юрій Бойко, його заступники Анатолій Науменко,  Ігор Паньків та їхні підлеглі. Провина за ними у повнісінькій безвідповідальності, злочинній недбалості та непорядності. Але це – ще не все. Через день після пожежі, на зйомках рекламного ролика на території музею, експонатами якого є переважно дерев’яні будиночки з солом’яними стріхами, вперше за історію його існування, у небо злітають фейерверки(?!!!). І це – дозволу директора та його заступника. Їй Богу, тупий і ще тупіший!

Так от, похваливши Міністерство за його оперативність, все-таки змушений зауважити, що призначивши на місце усуненого попа його першого заступника – Анатолія Науменка, зробили помилку. Адже бувший управдом Науменко є співавтором всіх художеств, що творились у музеї. І він, і другий заступник – Паньків – повинні нести солідарну відповідальність за нищення музею, за розбазарювання землі в охоронних зонах, тощо.

Будемо сподіватись, що комісія об’єктивно розбереться в обставинах, що довели музей до цього жалюгідного стану, піп зі своїми помічниками піде шукати долі десь подалі від музею, а його «благодетель» Вячеслав Кириленко не зможе цього разу вплинути на слідство.

Вадим Логвінов