Невеличке село Олександро-Калинове, що під Костянтинівкою, має шанс стати фестивальним центром Донеччини.
Вже четвертий рік поспіль в центрі села, розгортається святкове дійство, яке збирає величезну кількість учасників і відвідувачів. Навіть у 2014 році, після окупації, активісти провели свято, зібравши навколо себе кілька сотень патріотів!
І цього року, буквально під носом “ДНР”, провели гучне свято української культури «Смолянський куліш», на яке приїхало понад тисячу відвідувачів! Десяток кілометрів до фронту. Впевнена зона ураження сучасних російських ракетно-артилерійських систем до 50 км. Забувати про війну просто не можна…
Чого тут тільки не було: і дитячі розважальні майданчики, і ярмарок майстрів, і зоокуточок, і українська кухня, і навіть сіновал – надзвичайно популярна зона релаксу!
Але найголовніше – це багатогодинний пісенний марафон та українська дискотека. Впродовж 10 годин донецьким степом линули українські пісні, які можливо було чути навіть в Авдіївці! Творчі групи Іллінської громади влаштували мега-концерт: 49 номерів з 5 годинною програмою!
Донецький обласний художній музей до свята організував експозицію «Козацька бувальщина», де було представлено два десятки козацьких прапорів, які люб’язно передали козаки з Запоріжжя. Там були прапори і запорізької, і чернігівської, і київської сотні, і козацькі прапори 16 століття – вони гордо майоріли навколо головного банера фестивалю.
Споконвіку Олександро-Калинове було козацьким селом. Спочатку тут були козацькі пости, потім – поселення. Українські коріння зустрічаєш на кожному кроці: і в побуті, і в мові, і в архітектурі. Громада навіть свій музей зробила, аби не розгубити дідівську спадщину під тиском російської навали. В невеличкому селі працює надзвичайно цікавий музей «Довкілля» – музей просто неба, де є і хата, і сіножатка, і криничка,і садок, і єдина в області повноцінна експозиція АТО, і виставка старожитностей.
Адміністрація обласного художнього музею вже кілька місяців веде переговори з сільською головою про передачу приміщень сільського музею до обласного музею, аби зберегти народне надбання та підтримати місцевих активістів. Поки що голова прикривається папірцями. Обіцяє провести конкурс на оренду приміщення…
А навколо цього приміщення вже кружляють чорним круком московські попи – вони планують там зробити приходську школу. Вони в селі вже побудували новенький храм з золотими куполами, поставили на в’їзді хрест убієнному царю Миколаю ІІ, в приміщенні садочка зробили недільну школу. Московіти тиснуть, бродять з андріївськими сітями, ловлячи заблудлі душі…
Війна за українські душі, за українські землі, за українську історію триває!
Але ми маємо перемогти! Так буде!
Наталка Іванченко
Фото – А.Півень