У вільний час я інколи проводжу дітям безкоштовні екскурсії у “Замку Радомисль” та Музеї української домашньої ікони. Але сьогодні був особливий день, я страшенно хвилювалася.

У створений мною музей на ялинку приїхали незрячі дітки з Київської спеціальної школи-інтернату №5 ім. Я.Батюка. Ці світлі діти ніколи раніше в музеях не бували і навіть не знали, що це таке.

Потрібно було знайти правильні слова і експонати, щоб дати можливість діткам уявити та відчути те, що кожен з нас може просто бачити. Адже вони можуть дивитися на світ лише своїми пальчиками…

І я щаслива з того, що вони від’їжджали щасливими, задоволеними, усміхненими, але найголовніше — з переконанням, що вони побували у справжньому музеї та дуже потрібні в цьому світі.

Разом ми пройшлися по всіх залах музею, де діти відчули глечики і санки, прялки і праски, вулики і скрині, сорочки і рушники, різьблені домашні ікони Святого Миколая, Богородиці та Ісуса, їх тепло, фактуру і форму. А потім до замку завітав сам Святий Миколай, послухав чудові пісні й вірші у виконанні діток і подарував їм подарунки.

Я дуже вдячна цим світлим дітям за обійми та позитивні емоції, які отримала. Переважну більшість часу в політиці мені доводиться спілкуватися з нещирими людьми, в очах яких – лицемірство, брехня, жорстокість, жадоба грошей і влади. А тут — щирі, відкриті посмішки, справжнє щастя, справжній сенс життя…

Ми будуємо справедливе і відкрите інклюзивне суспільство у нашій країні. Ніхто не має бути зайвим, нікого ми не маємо права викинути з нього. Кожен українець, кожне життя і доля для нас мають бути найголовнішим пріоритетом.

Сильні мають захищати слабших – в цьому я бачу сенс існування держави. Тому я і надалі буду запрошувати до “Замку-музея Радомисль” людей з особливими потребами, допомагати їм інтегруватися у суспільство через дотик до історії та культури нашого народу.

“Люди допомагають людям” — так називається заснована мною громадська платформа, що опікується людьми, які потребують допомоги та підтримки. І я хочу, щоб ця назва стала для кожного з нас не просто гаслом, а нормою життя.

Ольга Богомолець

Від admi vik