Румунські та українські міністри провели в Чернівцях переговори щодо прав румунської національної меншини у зв’язку з новим українським законом про освіту.

Саме через цей закон у вересні 2017 року почалася криза у відносинах України з Румунією та Угорщиною. 7 стаття закону передбачала вивчення мовою національних меншин усіх предметів в дошкільній освіті та початковій школі.

 

Раніше вивчення всіх предметів рідною мовою для дітей з нацменшин було можливим і в середній школі.

В Україні угорською і румунською мовою навчаються приблизно по 16 тисяч учнів. Український уряд аргументував, що закон має покращити вивчення української мови в школах нацменшин, де чимало учнів провалили ЗНО, а також надати дітям угорського та румунського походження більше можливостей для самореалізації в Україні.

Румунія і Угорщина не сприйняли таких аргументів і заявили про порушення прав нацменшин. Президент Румунії Клаус Йоханніс скасував візит до України, Угорщина пообіцяла блокувати зусилля України щодо інтеграції в ЄС та НАТО.

11 грудня рекомендації щодо закону оприлюднила Венеційська комісія. У комісії дійшли висновку, що Україна має право сприяти вивченню державної мови, але закон не визначає гарантії навчання на мові нацменшин. Тому рекомендується виправити недоліки під час підготовки в Україні закону про середню освіту, консультуватися з нацменшинами з цього питання.

Про що домовилися Україна та Румунія

Зустріч румунських та українських міністрів розпочалася з символічного відкриття румуномовної школи в селі Йорданешті на Буковині.

Для України було важливо показати, що в країні немає утисків мовних прав національних меншин, а для Румунії – продемонструвати турботу про етнічних румун за кордоном. Діти співали українських та румунських колядок, міністри охоче підспівували. Також перед перемовинами в Чернівцях чиновники відвідали румуномовний ліцей ім. Міхая Емінеску в Глибоцькому районі.

 

Голова МЗС Румунії Теодор Мелешкану в Twitter назвав переговори з українським колегою “дуже добрими та змістовними”.

Проте про зміну румунської позиції щодо закону про освіту не йдеться. “Румунія підтверджує свою оцінку того, що стаття 7 Закону про освіту в її нинішній редакції негативно впливає на право на освіту рідною мовою для осіб, що належать до румунської меншини”, – наголошується в підсумковій заяві МЗС Румунії.

Теодор Мелешкану написав в Twitter, що питання забезпечення права на освіту рідною мовою для румунської громади буде на порядку денному “доки не будуть визначені конкретні рішення”.

МЗС Румунії повідомляє, що країни домовилися розпочати переговори щодо протоколу про співробітництво між міністерствами освіти на 2017-2020 роки. Він має передбачати взаємні гарантії мовних прав нацменшин. Окрім того, в Бухаресті обіцяють стипендії для найкращих учнів румуномовних шкіл та фінансування підготовки вчителів.

Голова МЗС України Павло Клімкін на брифінгу підтвердив, що міністерства освіти двох країн працюють над документом, що визначить імплементацію закону про освіту для дітей з румуномовних шкіл. “Це бачення буде ґрунтуватися на простих принципах. Всі громадяни України повинні мати добрі знання української, без чого у кожного немає можливості реалізувати своє майбутнє і розуміти свою країну. Це означає, що ряд предметів, наприклад історія України, теорія держави і права, за визначенням мають викладатися українською”, – наголосив він.

Пан Клімкін виступив за поглиблення співпраці Румунії та України в контексті євроінтеграції. “Насправді немає мовних кордонів, немає ментальних кордонів. Я впевнений, що не буде кордону і між нашими країнами, буде тільки дружба. Ми маємо просуватися до ЄС”, – зазначив він.

Ворог мого ворога – мій друг?

На українсько-румунські відносини зараз впливають два фактори.

Перший – це агресивна політика Кремля в чорноморському регіоні. Історично українсько-румунські відносини розвивалися складно. Роками готувалися міждержавні договори, які гарантували взаємне визнання кордонів, румунські націоналісти спекулювали на тематиці включення до складу Румунії Буковини та Буджаку. Територіальний спір двох країн щодо розмежування континентального шельфу в Чорному морі навколо острову Зміїний з 2004 по 2009 рік розглядався в Міжнародному суді і довгий час був причиною взаємної недовіри, доки не було прийнято рішення щодо приналежності острову Зміїний до України.

Перелом у відносинах Румунії з Україною стався у 2014 році під час “Революції гідності”. “Події у лютому 2014 року багато румунів порівнювали з революцією проти Чаушеску. Люди, які з песимізмом дивилися на розвиток двосторонніх відносин, стали по-іншому оцінювати і Україну, і українців, почали їх розглядати як людей з розвинутою громадянською свідомістю”, – говорить президент Асоціації експертів з безпеки та глобальних питань (ESGA, Румунія) Анжела Грамада.

“Багатьом румунам середнього віку те, що відбулося на Майдані, нагадало молодість і жертви під час повалення Чаушеску”, – зазначає заступник голови Ради зовнішньої політики Українська Призма Сергій Герасимчук.

Анексія Криму Росією та спроба дестабілізації в Одесі ще більше зблизили Румунію та Україну. Бухарест підтримав територіальну цілісність України під час голосувань в усіх міжнародних організаціях і висловив занепокоєння мілітаризацією окупованого Криму.

“Росія розглядається як загроза безпеці Румунії. Після анексії Криму вона дуже близько до нашої країни. Народилася нова якість відносин між Румунією та Україною. Ми стали більш схильні до діалогу, до того, що потрібно перейти через історичні моменти в наших відносинах. Тільки разом ми можемо боротися з загрозами, які виходять з ситуації в регіоні”, – пояснює Анжела Грамада.

За її словами, Румунія зацікавлена в цілісності та інтеграції України до ЄС та НАТО.

 

Румунський парламент дійсно першим ратифікував Угоду про асоціацію України з ЄС у липні 2014 року. Румунія надала допомогу у лікуванні українських військових, очолила в НАТО трастовий фонд, який надає Україні допомогу в сфері кібербезпеки. В квітні 2016 році Міністерство оборони Румунії навіть запропонувало ідею створення Чорноморського флоту НАТО за участі ВМС України. Взагалі етап 2014-2016 років був найкращим у відносинах двох держав за всю історію.

Тандему Румунія-Угорщина більше немає

Другим фактором для відносин з Бухарестом зараз є провокаційні заяви збоку лідерів угорської меншини в Румунії, яка є найбільшою у світі – близько 1,2 млн людей. Питання її прав є джерелом суперечок між Бухарестом та Будапештом. Місцеві угорські лідери вимагають повернути скасовану за режиму Чаушеску автономію районам проживання угорців в Румунії – так званому Секейському краю.

“8 січня Демократичний союз угорців Румунії – партія угорців, що представляє їх в парламенті, висунула вимогу автономії для цієї меншини. З огляду на ситуацію, тандем Румунія-Угорщина вже не буде стійким”, – зазначає Сергій Герасимчук.

За його словами, угорська партія для отримання цієї автономії навіть готова загравати з питаннями зменшення відповідальності за корупцію, яке просуває румунський уряд. Ці ініціативи викликали акції протесту в країні.

Нарікання є і на позицію офіційного Будапешта.

“Угорщина постійно створює якісь фальшиві теми для дебатів, які потім поширюють російські ЗМІ. Був “вкид”, що до сторіччя об’єднання румунів (1 грудня 2018 року. – Ред.) угорській меншині потрібно ставити питання про об’єднання Трансильванії з Угорщиною. Історію підхопило ТАСС. Угорська партія вимагає автономії, але про це мова не йде – в нас зараз відбувається процес децентралізації”, – пояснює Анжела Грамада.

10 січня румунський прем’єр Міхай Тудосе заперечив можливість автономії Секейського краю та в інтерв’ю Realitatea TV заявив: “Я повідомив, що якщо секейський прапор буде там висіти на інституціях, там всі будуть висіти біля прапорів”. МЗС Угорщини обурилося такою заявою і викликав посла Румунії в країні.

 

Як вирішити конфлікт?

Позиція Бухаресту в нинішньому мовному конфлікті відрізняється від позиції угорського уряду Орбана.

Останній відкрито заявив, що рекомендації Венеційської комісії Будапешт не обходять, що Україна неправильно їх трактує, а позиція щодо закону про освіту не зміниться. Бухарест, навпаки, шукає компромісу.

“Бухарест і Київ домовилися, що імплементація угоди буде відбуватися під чітким моніторингом з румунської сторони. Наш уряд пообіцяв румунській стороні поправки не в закон, а в підзаконні акти, гарантуючи, що ніякого звуження прав румунської меншини не буде. Конфлікт легко вирішити фінансуванням румунських шкіл за участі Румунії і забезпеченням паралельного вивчення румунської та української мов”, – наголошує Сергій Герасимчук.-http://www.bbc.com/ukrainian/features-42664117

Анжела Грамада зазначає, що Румунія, на відміну від Угорщини, прагматично підходить до відносин з Україною і не збирається блокувати євроатлантичну інтеграцію країни, оскільки вона – в інтересах Бухареста. І відносини з Україною можуть бути холодними тільки, якщо український уряд не виповнить рекомендацій Венеціанської комісії.

“Якщо Порошенко дотримається обіцянки, що румунські школи не будуть закриті, діти вчитимуться частково румунською мовою, відносини будуть добрими. В іншому випадку, це покаже, що Україна – не відповідальний партнер. Наші чиновники просто хочуть гарантій, ніхто не ставить під питання необхідність вивчення української”, – зазначила пані Грамада.

Від admi vik