Прекрасно, що науковці Національного музею народної архітектури і побуту України оперативно згуртувалися і зробили таку потужну акцію!

Виставка –  “Музей моя доля”, присвячена  діяльності видатного вченого-етнографа, заслуженого працівника культури України, активного громадського діяча – Олексія Долі відкрилася в Нацмузеї в Пирогові.

                                                                 -Це наш колега!З 1987 по 2008 рік  Олексій Доля  працював у Національному музеї народної архітектури та побуту України, досліджував  фольклор, народні ремесла, брав участь в організації етнографічних експедицій, зробив величезний внесок у розбудову музею, активно займався науковою діяльністю. – розповіла Оксана Теодозіївна Повякель – В.о. генерального директора НМНАПУ.-Після роботи в НМНАПУ Олексій Доля  працював  Директором Центру фольклору і етнографії, був доцентом кафедри фольклористики Інституту філології. Видатний етнограф  активно популяризував історико-культурну спадщину нашого народу як в Україні, так і за її межами.

З початком бойових дій на Сході України  Олексій Доля активно займався волонтерством. 30 листопада 2017 року був відзначений премією громадської організації «Євромайдан SOS» – «Волонтер року».

4  грудня 2017 року на 54 році життя  Олексій Доля пішов із життя  після тривалої хвороби.

Виставка працює в експозиції  «Українське село 60-х – 70-х років ХХ ст.»  (садиба з с. Кагамлик Глобинського району Полтавської обл.) .

-Я знав Олексія Долю багато років. Завжди захоплювався його енергією, патріотизмом, професіоналізмом, – зазначив екс-президент України Віктор Ющенко під час відкриття виставки. – Саме на таких людях тримається Україна!

Виставку відвідала група студентів-журналістів Інституту філології і масових комунікацій Університету “Україна”. Ми оглянули експозицію, поспілкувалися з директором музею Оксаною Повякель, Президентом В.Ющенком, науковцями… Було дуже цікаво! Спасибі!

Велика подяка заступнику Генерального директора музею Вадиму Логвінову за розкішну екскурсію закладом! Мали нагоду побувати в таких місцях, куди не пускають туристичні потоки…

Ось як описується історія музею на офіційному сайті закладу: Формування експозиції майбутнього музею Пирогів  почалося ще 1969 року, автором ідеї створення музею був Петро Тимофійович Тронько.

Перша черга експозиції музею була відкрита 1976 року, друга – 1982 року.

Відомий дослідник народного будівництва В.Самойлович за підтримки провідного етнографа К. Гуслистого розробив досконалу на той час етнічно-мистецьку концепцію та тематичний план музейного комплектування. У конкурсі на найкращий ескізний проект музею, що представляв на архітектурному факультеті Художнього інституту відомий архітектор П.Костирко, здобув перевагу проект архітектора В.Романова, який є автором експозиції «Середня Наддніпрянщина».

 

Жодний навчальний заклад не готував у той час фахівців для створення такого музею. За цю справу взялися справжні ентузіасти, які любили й цінували народну культуру: В.Баранько, С.Верговський,  Л. Гура, Н. Зозуля, В.Красенко, І.Мусатова, Л.Орел, В.Романов, Р.Свирида, С.Смолінський, С.Щербань та інші.

Урочисті закладини першої пам’ятки відбулися 17 квітня 1971 року. Це хата із с. Красна Попівка з Луганщини. На покуті замуровано таблицю з списком працівників муз

ею, які зводили цю хату.

У 70-і роки минулого століття політична ситуація в Україні була складною. Іноземні гості цікавились українським селом, його побутом, проте їх майже не пускали в села, натомість інтуристів із Києва возили в показове с. Ксаверівка.

На момент відкриття музею Пирогово в 1976 році його територія становила 120 га, на яких було розміщено більше 150 споруд – пам’яток української архітектури та побуту. Усі вони були згруповані в 5 експозицій: Середня Надніпрянщина, Полтавщина, Слобожанщина, Полісся і Поділля. Центром музею є розташована на узвишші шоста експозиція – група вітряків. Друге життя одержали також перевезені до музею дерев’яні церкви — унікальне явище світової архітектури.

У процесі формування фондів музею експонати доводилося збирати по всій території України. Через те що в музеї спочатку планували створити окремі експозиції, які б передавали особливості архітектури та побуту історичних регіонів України, то виникли складності, пов’язані з підбором експонатів, характерних для конкретного історичного регіону. Так вдалося знайти і доставити до музею унікальну українську хату 16 століття, найдавнішу на сьогоднішній день в усій Україні.

 

Колектив музею виконав грандіозну експедиційно-пошукову роботу зі створення архітектурних і мистецько-побутових фондів та експозиції у стислі терміни до відкриття у 1976 році.

До музею також були перевезені дерев’яні церкви, вітряки й інші пам’ятки архітектури та побуту.

Деякі експонати, необхідні для створення експозицій, знайти не вдалося, тому вони були відновлені під керівництвом істориків з усіма деталями. Але основний фонд музею складають збережені до цього часу архітектурні споруди, які були створені українцями багато століть тому.

У Пирогові нині дуже красиво! Свіжий сніг, дзвінке морозне повітря, тиша. Ідеальне місце!

Найбільший скансен Європи чекає гостей! Не гайте час – найближчими вихідними поїдьте!

Ростислав Тригуб, студент Університету “Україна”

Від admi vik