Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні

  • admi vik
  • 19.01.2018
  • Коментарі Вимкнено до Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні

Науково-дослідний центр “Часи козацькі”

ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (ГО «УТОПІК»)

Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК

Історико-культурна асоціація “Україна – Туреччина”

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

 

XХVІІ Міжнародна науково-практична конференція

Нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні

21–22 березня 2018 р.

 

Конференція присвячується підсумкам досліджень пам’яток козацької доби в Україні за останні роки, плануванню робіт на 2018 рік. Будуть працювати секції:

— пам’яток археології та музейних пам’яток;

— писемних джерел та історіографії;

— історії та краєзнавства козацької доби;

— тюркологічних досліджень.

Планується видати збірку матеріалів конференції. Для публікації матеріалів доповіді необхідно надати електронну версію на носії (під час реєстрації) або надіслати її на e-mail виключно на цю адресу: ukrtopik@gmail.com із поміткою “для 27 козацької конференції”.

 

Вимоги до оформлення матеріалів:

 

  • Доповідь виконана в текстовому редакторі Word з розширенням *.doc; шрифт Times New Roman, кегль 10, інтервал 1, поля 2,0 см з усіх боків, абзацний відступ – 0,5 см обсягом до 5–6 сторінок формату А4. На першій сторінці у правому верхньому кутку – ім’я, прізвище автора (шрифт жирний: Оксана Черних), у дужках (назва міста: Київ), посада, вчене звання: директор, кандидат історичних наук. Назву статті друкувати по центру звичайними літерами (шрифт жирний: Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні).

 

  • Літературу і джерела слід наводити у квадратних дужках з їх наскрізною нумерацією після тексту статті (напр.: [3, 25], де перша цифра – номер джерела у списку; друга – сторінка. Література оформлюється відповідно до вимог ДАК України.

 

  • Таблиці та малюнки (ілюстрації, графіки, схеми тощо: 1–5 шт.) окремим файлом кожна, на тому ж або окремому носії; розширення не менше 200 dpi, їх розміри не повинні перевищувати ½ сторінки та представлені окремо у форматі *.jpeg або *.tiff. Не допускаються схеми та малюнки у вигляді малюнків MS Word. (кожна ілюстрація має бути обов’язково підписана та позначена в тексті) (список ілюстрацій – окремим файлом!)

 

Нумерацію сторінок не ставити !!!

Можлива участь у роботі конференції без публікації матеріалів – за заявленою темою доповіді чи повідомлення.

Учасники конференції сплачують організаційний внесок 50 грн., який включає організаційні витрати на проведення конференції, видання програми. Друк статті у збірнику складає 100 грн. (у вартість входить: редагування статті; електронна версія збірки у форматі .pdf). Організаційний комітет повідомляє про можливість придбання збірки конференції в паперовому форматі, вартість якої складає 250 грн. (до суми входить: редагування статті; друк статті; електронна версія книги у форматі .pdf; 1 авторський примірник збірника у паперовому вигляді). Оплату можна здійснити під час реєстрації або надсилайте на  р/р, який знаходиться у прикріпленому файлі.

 

Увага!

Матеріали, виконані не за вказаними вимогами,  друкуватися не будуть!!!

Конференція відбудеться 21–22 березня 2018 р. в приміщенні ГО УТОПІК (м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп.19). Проїзд: від залізничного вокзалу “Київ-Пасажирський” (ст. метро “Вокзальна”) до ст. метро “Арсенальна”, далі — автобусом №24 або тролейбусом №38 (3 зупинки) до зупинки “Церква Спаса на Берестові»; від Київського центрального автовокзалу – маршрутним таксі №470 до тієї ж зупинки. Початок засідань: 21.03.2018 – о 12.00 год., 22.03.2018 – о 9.00 год.

Для складання програми засідань просимо повідомити тему Вашого виступу до 1 березня 2018 р.

Проїзд, проживання та харчування за рахунок сторони, що їх відряджає, або за власний рахунок учасників конференції.

 

Телефон для довідок: 280-78-79, факс: 280-78-79.

e-mail: ukrtopik@gmail.com                                                                    ОРГКОМІТЕТ

ЗРАЗОК оформлення статті

 

 

Олександр Моця (Київ),

завідуючий відділом

Давньоруської та середньовічної

археології ІА НАНУ,

член-кореспондент НАНУ

 

Деякі нагальні проблеми археологічних досліджень пам’яток

післямонгольських та козацьких часів

 

Проблеми дослідження пам’яток другої половини ХІІІ – початку ХVІІІ ст. – часів функціонування на сучасних українських теренах державних структур Золотої Орди, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Української Козацької держави протягом усього періоду існування Радянського Союзу залишаються актуальними і нині, тобто й через кілька десятиліть після його розвалу та появи на історичній арені незалежних, суверенних держав. Такий стан вивчення проблеми в Україні пояснюється негативним відношенням до даного питання з боку відповідних органів радянської держави (боротьбою з «українським буржуазним націоналізмом») та невідповідною підготовкою професійних наукових кадрів із проблем часів пізнього феодалізму та раннього модерну.

Такий незадовільний стан речей не являвся таємницею і для наших попередників. Зокрема, ще у сімдесяті роки минулого століття Р. Юра писав, що «…упереджене ставлення археологів до пам’яток ХІV–ХVІІ ст. призвело до того, що до цього часу не існує їх археологічної карти або зведення. Відомості про ці пам’ятки розпорошені в багатьох працях, присвячених описові археологічних пам’ятників різних епох». І дещо далі він продовжував: «Із створенням археологічної карти пізньосередньовічних пам’яток на території УРСР буде створена база, конче необхідна для археологічних досліджень великих масштабів. Ця карта потрібна не тільки археологам. Вона дасть можливість історикам конкретно пізнавати і розуміти процеси та закономірності історичного розвитку України. Так, наприклад, археологічна карта післямонгольських пам’яток допоможе висвітленню заселеності України в ранній феодальний період, про що немає у нас більш-менш точних відомостей. Археологічна карта, на яку буде винесено укріплені поселення ХІV– ХVІІ ст., дасть деякі дані і для міркування про саму систему розташування укріплень в той чи інший історичний період і, отже, про їх стратегічну роль в системі оборони окремих українських земель» [3, 33].

 

Література

  1. Брайчевський М. Ю. Перспективи дослідження українських старожитностей ХІV-ХVІІІ ст. // Середні віки на Україні. – Випуск 1. – К., 1971. – С. 20–31.
  2. Клейн І. С. Археологические исследования. Методика кабинетной работы археолога. Книга 1. – Донецк: Донецкий национальный университет, 2012. – 622 с.
  3. Юра Р. О. Завдання визначення пізньосередньовічних пам’яток України // Середні віки на Україні. – Вип. 1. – С. 31–40.