виставка “Мозок – інтелект, свідомість, почуття”

  • admin
  • 08.07.2018
  • Коментарі Вимкнено до виставка “Мозок – інтелект, свідомість, почуття”

Чи відрізняється мозок генія від мозку простого смертного? Скільки важить мозок слона? Відповіді на ці запитання дає виставка в Мюнстері.

Мозок людини складається із безлічі взаємопов’язаних між собою нервових клітин і відростків, він обробляє величезну кількість інформації, контролює весь внутрішній світ людини, включаючи її думки та емоції. Мозок реєструє, реагує, планує і… мріє. Музей природознавства у Мюнстері присвятив сірій речовині в наших головах масштабну виставку під назвою “Мозок – інтелект, свідомість, почуття”.

Понад 750 експонатів, частина з яких є інтерактивними, ілюструють анатомічну багатогранність і функціональну ефективність складного органу. Самих лише зразків мозку, як тварин, так і людини, тут представлено понад 70. “Працюючий мозок відвідувача дивиться, так би мовити, сам на себе на цій виставці”, – каже Маттіас Леб (Matthias Löb), директор регіональної корпорації Landschaftsverband Westfalen-Lippe (LWL) у віданні якої перебуває мюнстерський музей.

Організатори виставки сфотографувалися з улюбленим експонатом Організатори виставки сфотографувалися з улюбленим експонатом

Мозковиті таксисти

Найдивовижніший експонат на виставці – лондонське таксі. Але не автомобіль, а його водії. Річ у тім, що лондонські таксисти – люди особливі. Щоб стати таксистом у британській столиці, треба скласти іспит, який вважається одним з найскладніших у світі, якщо не найскладнішим. Водій таксі повинен безпомилково орієнтуватися у місті, знати всі його вулиці, лікарні, клуби, готелі й навіть громадські туалети. Охочий отримати водійську ліцензію на керування таксі в Лондоні повинен знати місто краще, ніж навігатор.

От чому дослідники з університетського коледжу Лондона провели з водіями таксі такий незвичний експеримент. Виявилось у результаті, що мозок таксистів особливо успішно може впоратися із завданням відновлення нервових клітин.

виставка, мозок, експонати Усі експонати пронумеровані та підписані

Геній Альберта Ейнштейна

Найнепримітніший з вигляду експонат виставки виявляється найціннішим: два найтонші зрізи мозку Альберта Ейнштейна. Чи можна, дивлячись на цей препарат, зробити висновок про геніальність людини? Після смерті лауреата Нобелівської премії американський патологоанатом Томас Харві зберіг мозок Ейнштейна, розрізавши його на багато блоків, з метою пояснити феномен геніальності. Зрізи на виставку в Мюнстер були привезені з Музею медичної історії Мюттера (Філадельфія, США).

Мозок Ейнштейна “оточили” на виставці цілою свитою мізків найрізноманітніших тварин: від мініатюрного мозку кажана – до мозку слона вагою понад чотири кілограми. У залі, присвяченій такій функції мозку, як контроль над поведінкою, можна побачити реалістичну і дуже збільшену копію мурахи: його мозок атакував паразитичний грибок, який повністю взяв під контроль бідолашну комаху, щоб забезпечити своє власне виживання.

DW.COM

Не так і складно часом перехитрити і людський мозок. Прикладом тому є так звана кімната Еймса – приміщення трапецієвидної форми, яке використовують для створення оптичної ілюзії. Якщо зазирнути через маленьку шпарину до такої кімнати, то людина, яка стоїть в одному її кутку, видається гігантом, а людина, яка стоїть в іншому кутку, – карликом.

Не залишить байдужим сіру речовину відвідувачів і розділ виставки, присвячений штучному інтелекту. Наукова фантастика любить лякати нас антиутопіями, у яких кіборги підпорядковують собі людину. Однак уже сьогодні ми користуємося послугами розумних машин і часом сліпо їм довіряємо. “Ми ще не знаємо, є це благословенням чи прокляттям, – каже директор музею Ян Оле Кріґ (Jan Ole Krieg). – Ось чому ми й дивимось на цей феномен з усіх боків, намагаючись з’ясувати плюси й мінуси”. Амбівалентність технологій з використанням штучного інтелекту демонструє “найнятий” музеєм робот, який на час роботи експозиції замінив живих екскурсоводів і проводить, оснащений тривимірною камерою та численними датчиками, відвідувачів по виставкових залах.

Виставка у Музеї природознавства у Мюнстері працюватиме до 27 жовтня 2019 року.