Такі люди – це Диво. Прифронтова зона

  • admin
  • 16.11.2018
  • Коментарі Вимкнено до Такі люди – це Диво. Прифронтова зона

Це пересувний стоматологічний кабінет, який працює на території нашої частини – 503 ОБМП. Вчора я полікувала там зуба.
«Зубний вагончик» організували волонтери. Коли батальйон на передку, медики їдуть за нами туди. Цілий сезон відпрацювали на Широкиному, на «Замку». Солдати просто з окопів бігали лікувати зуби.

Я думала – ну, солдатська стоматологія, місце, куди можна звернутися лише від безвиході. Адже з передка проблематично вирватись у місто до нормальної клініки. Та й під час служби на ППД теж, адже вільного часу зовсім небагато.

Так ось, у цьому вагончику найсучасніше обладнання – у Києві в клініці, де я лікуюся, такого немає. Є цифровий рентген – тобі одразу ж на величезному екрані показують всі твої зубні проблеми. Анестезія зовсім інша – тобі не «вимикають» півщелепи, у тебе взагалі нічого не німіє, і при цьому абсолютно не боляче. Там є багато інструментів, яких я раніше ніколи не бачила – залюбки б розповіла про них, але ж не знаю, як називаються.І лікують взагалі якось по-іншому.

Але головне все-таки не обладнання, а люди. Це черкащанин Валерій – великий сивий Добрий Лікар, і його асистентка Олена (а наступного тижня будуть інші лікарі, з Харкова, вони працюють позмінно). Олена в своєму місті директор клініки, а тут звичайна асистентка стоматолога. Усі військовослужбовці в них «малиші» і «котики». За кожен зуб б’ються до останнього, як за пораненого бійця. Грошей ні копійки не беруть.

Моя мама каже, що такі люди – це Диво. Вважає їх великими подвижниками. Мабуть, не помиляється.

Олена Білозерська