Зустрівся біля акції із знайомим з вигляду і забутим по імені активістом ще з 1990-х, у камуфляжі, тепер добавилася й борода.
Приязно перекинулися словами.
Кажу, приходьте 20-го до Київміськради на акцію.
Він пожвавився:На яку, що там буде?”.
“На захист української мови” – як вмів пояснив.
Він раптом застановився, щось в голові у нього перемкнулося, якась домінанта, “установка” спрацювала і він запитав: “Хіба у нас українську мову треба захищати? Хто як хоче – так говорить”.
Я зрозумів, що він належить до тих націоналістів, які поміняли концепцію у ставленні до мовного питання.
Спробував навести ряд аргументів історичного і сучасного характеру про насильне російщення і дискримінацію.
І наткнувся на ряд “аргументів” – про “ви що, збираєтеся забороняти?”, “я знаю шість мов”…
Кажу Путін прийшов захищати рускоязичних, наших вбивають рускоязичні сепаратисти, вони ж витіснили українське з лугандонбу…
Закінчилося тим, що емоційно непримиримо він казав мені, що князь Святослав, коли йшов на ворогів, оголошував: “Йду на ви!” і що нам немає про що говорити.

Отакі пертурбації з бувшим крайнім правим.

Чи прийде він 20 квітня до Київміськради?

Сергій Жижко
Share