Я почитав пост Vera Chernysh про українців у Португалії. Вони там, за її словами, становлять 5 відсотків населення. Авторка посту робить висновок, що там працюють не лише мийники унітазів. Я цілковито погоджуюся з цим. Тобто мийників унітазів там теж не бракує, але й інтелектуальні роботи українці теж собі створюють або наймаються туди. Думаю, що миття унітазів це відповідає дійсності, але все ж таки є стереотипом, який варто розвіювати.
Склалося так, що я колись ще 1994 року написав величезну статтю про нову хвилю вихідців з України до Канади. Поки я працював на Міжнародному канадському радіо у Монреалі, то вивчав цю тему. Ризикну припустити, що я був першим, хто висвітлив її так повно і всебічно. Вона вийшла тоді в газеті “Голос України” у двох подачах. Нові українці там організовували немало фірм, зокрема, відому нині фірму “Міст” , яка починала з пересилання посилок (або як там кажуть – пачок) в Україну. Тепер вона має багатовекторний бізнес і навіть газету видає.
Я в Торонто місяць консультував подружжя вихідців зі Львова Віктора Перевознюка і Оксану Жовнір, які відкрили там тижневу газету. На жаль, обоє померли і газета теж ніби накрилася. Сам факт , що вони видавіали газету свідчить про успішність їхнього бізнесу. Що саме вони робили поза газетою – не пригадую.
Але журналісти там теж не пропадають. Мій колишній колега в українському радіо Vlad Kisly створив і очолює Незалежне радіо в Чікаго. Подружжя Kateryna Labunsky і Валентин заснували в Нью-Йорку “Нову газету”, яка виходить вже років з п’ять. А то й більше.
У Монреалі я приходив у гості і на театральні курси Григорій Гладій (Gregory Hlady) , чудовий артист, який зіграв генерала Шухевича у фільмі “Нескорений”. Він дає собі раду і не загубився.
У Дубліні випускник Оксфордського університету Anton Krasun працює в європейському офісі Google, казав , що там немало українців. а особливо їх багато в американському офісі, собливо цінуються випускники КПІ. До речі, один із піонерів запровадження інтернету в Україні Yuri Yankovski нині в США працює за фахом і непогано себе почуває.
Кваліфіковані робітники теж не пропадають. Одесит Andrzej Yeklema нині у Польщі працює оператором верстатів програмним управлінням.
Музикант Halyna Kuleshko працює у різних сферах, зокрема, навчає дітей у Чікаго.
Ось цей перелік свідчить про те, що українці працюють не лише руками, але і мозком. Пора би уже нам, журналістам, розвіювати міфологію про миття унітазів.
До речі, колись колега Kateryna Panova написала нашумілу статтю у польському Newsweek про українців, які виконують не інтелектуальні роботи. Вона вдала із себе пошукачку роботи, влаштувалася (вже забув) здається, прибиральницею і описала свій досвід. Мимовільно вона підтримала цей міф про некваліфікованих працівників з України. Сама вони ніні в США за програмою Фулбрайта. Але за часом та програма мала б уєже завершитися. Вона, схоже, там залишилася і, певне, дає собі раду. Явно не миттям унітазів заробляє собі на життя.
Так що не унітазами єдиними:))))

Юрій Луканов
Share