Росія вперто не визнає факту пограбування культурних цінностей часів Київської Русі, козаччини, стародавньої України. Хоча, все вкрадене пильно зберігає в чисельних спецхранах, не допускаючи туди істориків.

Що вже якось і не дивує. Дослідників варто направити до дуже цікавого для українців місця – Спецхран у Гатчині!

Знайдено архіви останнього Кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського та частина архіву гетьмана Івана Мазепи!

005 червня 1775 року, російські війська, що захопили останню, Нову Січ, спакували і вивезли до Петербургу клейноди, прапори, гармати і АРХІВ ЗАПОРОЗЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ!

Прапори і гармати розпорошені кількома російськими музеями. А от за архівом журналісти часопису “Музеї України” тихенько полювали кілька років

-Росіяни цю збірку називають «Архівом Калнишевського». Він давно зберігається в секретному спецхрані Центрального військово-морського архіву Міністерства оборони РФ! – повідомила шеф-редактор часопису “Музеї України” Наталка Іванченко. – 188300, Ленінградська область, м.Гатчина, Червоноармійський проспект,2! Ми намагалися отримати хоч якийсь доступ ще з 2009 року. Однак, російська влада ніяк не реагує на запити з України.

Офіційно цього спецхрану не існує. Про нього знає дуже обмежене число людей з суворими допусками. Зрозуміло, що російські військові моряки абсолютно не цікавляться документами Архіву Запорозької канцелярії, листами Калнишевського, наказами, звітами, хроніками… Тих паперів, від самого вигляду яких, в українських істориків починають тремтіти руки…

dfdcd38-003-800x400У тому ж спецхрані зберігається чимало документів з особистого архіву Гетьмана Мазепи, захопленого росіянами після Полтавської битви. Теж не вивчений, не опублікований.

Кошовий отаман П.І.Калнишевський прожив 112 років! З них, останні 25 під арештом у Соловецькому монастирі.

До нашого часу дійшов Архів Коша Запорозької Січі, який є нині основним джерелом для дослідників.

Цікаво, якщо нині якась офіційна державна установа, типу Інституту історії чи якийсь Національний музей звернуться до керівництва архіву у Гатчині з проханням дати допуск до чомусь і досі секретного спецхрану, утаємниченого ще за часів Петра І, що буде?

Давайте спробуємо! Хоча б на рівні допитливих молодих журналістів! Бо від істориків нічого доброго очікувати не варто.

Віктор Тригуб, «Музеї України»

Share