Основні цілі Міністерства культури, молоді та спорту України до 2025 року

  • admin
  • 07.10.2019
  • Коментарі Вимкнено до Основні цілі Міністерства культури, молоді та спорту України до 2025 року

29 вересня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив і вніс до Верховної Ради Програму діяльності Уряду до 2025 року.

Згідно з Документом, основними цілями Міністерства культури, молоді та спорту України є:

Ціль 4.1. Українці відчувають свою приналежність до єдиного українського культурного простору

Показники ефективності

  • Більшість громадян розуміють, усвідомлюють та поділяють візію України (роль і місце України в світі, роль та відповідальність держави, роль та відповідальність громадян перед собою, перед іншими громадянами, перед державою, перед світом)

  • Індекс ідентичності: відчуття громадянами своєї приналежності до України із збереженням етнічного, релігійного та культурного різноманіття

Громадяни  України мають  відчувати себе частиною єдиного українського культурного простору. Для того, аби досягти цієї цілі, ми плануємо створення спеціальних змістовних програм в національних музеях – посилення інституційної спроможності музеїв, підвищення професійного рівня персоналу, перехід від системи “зберігання” до системи “пізнання і комунікації”, посилення міждисциплінарності в культурі.

Ми будемо замовляти виконання державним театрам, концертним залам, філармоніям сучасних українських і сучасних світових мистецьких творів (не менше 30%), що має спричинити розвиток українського композиторського, перекладацького, режисерського, письменницького і виконавського соціального капіталу, його інтегрованість у глобальний контекст і посилення суб’єктності держави.

Також ми підтримуватимемо створення суспільно значущого контенту (у тому числі кіно-, теле-, радіо-, цифрового, літературного контенту), що сприяє відчуттю громадянами своєї приналежності до України, розумінню та усвідомленню візії України, сприяє тому, що громадяни поділяють візію України.

Ми плануємо запустити програми, які будуть стимулювати школярів та молодь подорожувати Україною (в 2020 році – 250 тисяч, з 2021 року – не менше 500 тисяч школярів та молоді щороку).

 

Ціль 4.2. Люди мають вибір і можливість споживати доступні культурні послуги

Показники ефективності

  • Збільшення вдвічі кількості людей, що відвідують культурні події як в цілому, так і секторально (візуальне мистецтво, театри, книжкові фестивалі, музейні проекти, музика, виставкові проекти тощо)

Ми плануємо збільшити кількість місць проведення суспільного діалогу – від будівництва Музею сучасного мистецтва, завершення проектів будівництва Музею та Меморіалу Небесної сотні та другої черги Музею Голодомору до державної підтримки створення культурно-соціальної інфраструктури в громадах  – мультифункціональних центрів, які повинні стати однією з головних “магнітних” точок кожного окремого регіону.

Покращення якості культурних послуг ми будемо забезпечувати за рахунок підвищення конкуренції, запроваджуючи державну підтримку проектів, програм, а не утримання колективів; відкриття державних закладів культури для альтернативних проектів і заходів; запуск закупівель до Музейного фонду предметів культури.

Ми підвищимо прозорість та ефективність системи за рахунок залучення додаткових ресурсів на розвиток пам’яток через механізм державно-приватного партнерства управління об’єктами; створення і наповнення національного реєстру даних про об’єкти культурної спадщини; запровадження єдиного електронного квитка для всіх мистецьких і культурних закладів; суттєвого посилення відповідальності за недбале ставлення до національної спадщини; створення умов для легального ринку творів мистецтва через закони про арт-ринок та переміщення культурних цінностей.

Це сприятиме підвищенню частки культурного, креативного продукту, спорту і туризму до 12–14% ВВП.

 

Ціль 4.3. Українці (особливо молодь) мають можливість брати активну участь у суспільному житті

Показники ефективності

  • Збільшення вдвічі частки населення, яке бере участь в суспільному житті (до 12% – дорослого населення, до 25% – молоді)

Ми хочемо змінити сприйняття “своє” та “суспільне” і залучити активну, пасіонарну частину суспільства до того, аби вони розуміли і відчували свій вплив на зміни навколо себе через свої прямі дії – участь в громадських організаціях та будь яких інших діях на користь суспільства.

Ми будемо досягати цього шляхом підтримки програм волонтерства і соціальної активності. Створювати умови та стимули, які будуть спонукати до заняття соціально корисною діяльністю. Благодійність та волонтерство повинні стати сферою, де будуть зрозумілі та прозорі правила, які будуть забезпечені інструментами саморегулювання та співрегулювання.

Це сприятиме підвищенню соціальної активності та мобільності населення, що позитивно вплине на мобільність економіки та продуктивність праці.

 

Ціль 4.4. Українці розуміють важливість фізичної активності і регулярно займаються нею

Показники ефективності

  • Зростання до 40% кількості людей, що регулярно займаються спортом або фізичною активністю

Оскільки систематична та правильна фізична активність підвищує якість життя людей та здоров’я нації, державна політика буде більше сконцентрована саме на масовому спорті та фізичній культурі.

В партнерстві з місцевими громадами ми запустимо програму з будівництва мультифункціональних спортивних комплексів, максимально розширимо доступ до існуючої спортивної інфраструктури (тренувальні бази, стадіони тощо).

Державна підтримка спорту високих досягнень буде враховувати забезпечення федераціями успішної популяризації та активного функціонування масового спорту. Для цього потрібно змінити пріоритетну підтримку державою спорту вищих досягнень через обов’язкову підтримку і залучення широких мас до занять спортом, як одного з факторів фінансування. Зменшити кількість пріоритетних видів спорту, які фінансово підтримує держава.

Безумовно, існуючі ресурсні обмеження вимагають концентрації на обмеженій кількості пріоритетних видів спорту, фінансово підтримуваних державою, що призведе до значного підвищення успішності і престижу нашої держави у цих видах спорту. Створити необхідні стимули для  інвестування в спортивну інфраструктуру.

Це сприятиме підвищенню частки культурного, креативного продукту, спорту і туризму до 12–14% ВВП.

 

Ціль 4.5. Українець рідше стикається з маніпулятивними та фейковими новинами, повідомленнями та матеріалами

Показники ефективності

  • Обсяг маніпулятивного контенту знизився вдвічі (індекс)

  • Споживання контенту держави-агресора знизилось вдвічі

В умовах гібридної війни важливими є навички критичного мислення, усвідомленого споживання інформаційних продуктів, стійкості до маніпуляцій та агресивних новин. Проте в інтенсивному інформаційному потоці навіть людина, яка критично мислить, може бути введена в оману маніпулятивною, фейковою інформацією. Це може спонукати її до висновків або дій, що зрештою їй нашкодять в інтересах маніпулятора.

Тому ми створимо належні умови для ринку медіа послуг, розширимо можливості для інформування населення на тимчасово окупованих територіях, а також стимулюватимемо створення якісного інформаційного простору через ідентифікацію маніпулятивного контенту (використовуючи інструменти співрегулювання і саморегулювання) та реалізації програми підтримки створення медіа продуктів, що протидіятимуть інформаційній агресії.

Окрема увага буде приділена роботі з інформаційними атаками з боку країни агресора з метою зниження їх впливу на громадян України, зокрема через вжиття заходів для зменшення споживання контенту держави-агресора мінімум вдвічі.

Це дозволить у своїй сукупності зменшити шкоду, що завдається громадянам України внаслідок поширення фейків, зокрема зменшити кількість соціальних конфліктів.

 

Ціль 4.6. Люди активно подорожують Україною в цілях туризму 

Показники ефективності

  • Кількість закордонних туристів зростає як мінімум на 500 000 щороку

  • Кількість людей, що виїжджали до іншої області, зросла вдвічі

Україна є багатою на природні, історичні та культурні об’єкти, що можуть приваблювати мільйони туристів з усього світу. Ми хочемо створити можливості для активного подорожування країною як громадян, так і зовнішніх туристів. Для цього планується насамперед визначення місця України на туристичній мапі світу, створення брендів з існуючих точок притягання та запуск внутрішніх і зовнішніх програм з їх промоції.

Не менш значущим для промоції України є приєднання її до існуючих та нових мереж європейських туристично-культурних маршрутів. Єднання та інтеграція різних спільнот навколо історії, культурного надбання, туристичних цікавинок створять можливість для подальшої бізнес співпраці та інвестицій в громади.

Це сприятиме підвищенню частки культурного, креативного продукту, спорту і туризму до 12–14% ВВП.