ЦІЛЮЩА СИЛА МИСТЕЦТВА У КОНФЛІКТНИЙ ЧАС

  • admin
  • 10.01.2020
  • Коментарі Вимкнено до ЦІЛЮЩА СИЛА МИСТЕЦТВА У КОНФЛІКТНИЙ ЧАС

онлайн-дискусія
ЦІЛЮЩА СИЛА МИСТЕЦТВА У КОНФЛІКТНИЙ ЧАС

11 січня 2020 року
Нью-Йорк 12:00 – Київ 19:00

Пресанонс

Передчуття конфлікту. Конфлікт. Осмислення конфлікту. Забуття конфлікту. Ким у ланках цього ланцюга є митець?

Із початком російсько-української війни почастішало вживання штампу “Мистецтво – поза політикою”. Опонуючи цій тезі, блогер Дмитро Різниченко 2014 року наводив приклад створення картини Сальвадора Далі:

  • “Митець, здатен принципово не помічати волаючий суспільний розлом, це або дерев’яна нездара, або патологічний боягуз. Справжній митець – заголений нерв, натягнута струна, барометр, який першим відчуває коливання тиску історії. Справжній митець пише “Передчуття громадянської війни” за кілька місяців до громадянської війни”.

  • “У багатьох наших оповідачів передчуття Майдану зародилася задовго до його початку. Діяч Мистецького Барбакану Іван Семесюк згадує, що ще за два роки до Революції гідності виникло багато низових мистецьких ініціатив, хоча для художників це нетипово”,
    – стверджує в передмові до книжки “Мистецтво на барикадах” Тетяна Ковтунович, координаторка проєкту “Майдан: усна історія” Українського інституту національної пам’яті.

Її колега Тетяна Привалко уточнює:

  • “Євромайдан увійшов в історію як мистецька революція. Такого потужного вибуху творчості доти не знала жодна протестна акція ні в Україні, ні у світі. Естетизація протестного простору була тотальна: від барикад і систем забезпечення до спеціальних мистецьких акцій. Через творчість майданівці декларували свої вимоги, переконували противників. Скорботу за полеглими теж виражали через творчість. Майдан називають інсталяцією посеред міста, перформенсом, тривалістю три місяці. Завдяки митцям діапазон суспільних рефлексій є насиченим і повномірним, що особливо потрібно для таких знакових подій як революція”.

Важливо, що після революції зрушений нею стихійний хід мистецтва продовжився й інституціалізувався.
  • “Найважливіший тренд постмайданного періоду в українській культурі – поява ряду державних культурних інституцій, які системно займаються фінансуванням і реалізацією культурних проектів: Українського культурного фонду, Українського інституту книги й Українського інституту. Це привело до помітного пожвавлення культурного сектору”, –
    аналізує культурна менеджерка Анастасія Платонова у виданні “Лівий берег”.

Але мистецтво спроможне не лише бути знаряддям протистоянь, а й гоїти суспільні й особисті рани. І вже про це слухайте в суботній міжнародній дискусії. Мова заходу – англійська. Трансляція на сайті та Facebook-сторінці Національного музею Революції Гідності.
Учасники в Києві

Андрій Набока, художник
Андрій Сісецький,  реабілітолог, арт-терапевт, кандидат медичних наук
Пітер Дікінсон, науковий співробітник Atlantic Council, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today
Олесь Кромпляс, фотодокументаліст
Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності, модератор  заходу

Учасники у Нью-Йорку 

Хуан Пунтес, директор галереї WhiteBox
Оля Рондяк, мисткиня
Джон Варолі, журналіст, політолог
Маша Турчинська, директорка Hudson River Museum
Владислав Слудський, куратор
Катерина Наливайко, президент Українського Інституту Америки, модератор заходу

Дискусія відбувається у межах проєкту “Метемпсихоз”. Відстежуйте його перебіг у мережі Facebook і завантажуйте пресанонс у PDF.

Коли: 11 січня, 18:00
Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, другий поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2