Отримала ряд звернень туристичних компаній та гідів стосовно врегулювання роботи ресторану «Гридниця» в Олеському замку. Провела сьогодні телефонну розмову з Taras Voznyak, директором Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького.

Ми обговорили два питання: діяльність ресторану та покращення туристичного обслуговування в замку, зокрема продовження годин його роботи.

Стосовно першого питання пан Тарас детально все роз’яснив у своєму пості (посилання в першому коментарі). Якщо коротко: Галерея зацікавлена у співпраці з «Гридницею», але на законних підставах у відповідності з чинним законодавством. З нею 10 липня цього року було продовжено договір про співпрацю, згідно якого, за 198,4 кв.м. (❗️) орендованої площі з врахуванням 50% знижки у зв’язку з карантином «Гридниця» у місяць (❗️) сплачує Галереї «аж» 2700 грн., стільки ж у Фонд держмайна.
Водночас Галерея, у відповідності з чинним законодавством, мусить відшкодовувати витрати «Гридниці» за електроенергію, воду, охорону, сміття тощо. Пані Павлюковець офіційно надіслано форму розрахунку цих компенсацій, які вона відмовилася підписувати. Також рестораном не надана інформація про стан пожежної сигналізації.

Мені особисто виглядає дивною заява про тиск та вимога дозволяти ресторану працювати довше за вище описаних обставин. Якщо в ресторані відбуються заходи, то у будь-якій країні світу здійснюється додаткова оплата за роботу музею у позаробочий час.

Зі свого боку вважаю, що такі правила проведення заходів мають бути прописані усіма музеями та культурними закладами прозоро та оприлюднені на сайті. Бо сьогодні в організаторів заходів при бажанні провести їх у державних чи муніципальних закладах культури виникає дуже багато питань та перепон, а Україна може та має стати бажаним місцем для проведення різного роду міжнародних заходів, в тому числі в таких унікальних локаціях та замках.

Також ми поговорили з Паном Возняком про можливість організувати роботу музею довше та без вихідних. Звісно такий час роботи вимагатиме найму додаткового персоналу та відповідне підвищення вартості входу до музею. Сьогодні така вартість становить 90 грн.

Mariana Oleskiv
Ярослава Павлюковець Дякую за увагу до нашого конфлікту, але пан Возняк не дочитав, що сума оренди 11000 в місяць. При роботі ресторану з 11 до 16.30, з вихідними. А 50 % ми платимо за 4 місяці простою ресторану в карантин. Не розпочавши сезон, я ввійшла в мінус і нарощую борг.

Мені нічого втрачати, а країна має знати своїх “героїв”.

@Ресторан Гридниця я створила 20 років тому.
Сьогодні її історія закінчується.
Не через карантин.
Він, звичайно підірвав наш фінансовий стан, але не вбив.

11.07.2020 року – в перший день роботи після 4 місяців простою, мене повідомили, що тепер в ресторан людей будуть пускати УВАГА!:

– з 11 до 16.30
– і з вхідним квитком за 90 грн!
Ні банкетів.
Ні святкувань.

Такий “подарунок” я отримала в якості підтримки бізнесу в час карантину.

З 11.07 по 28.07 неодноразово приходила до директора @Львівська Національна Галерея ім. Б. Возницького – Возняка Тараса, щоб знайти варіанти подальшої співпраці.
Туристичний бізнес – виражено сезонний.
Гридниця активно працювала з середини квітня по 1 жовтня. Потім – пів року не сезон.
Цього року – немає груп.
Він поставити мене в нереальні умови виживання.

Виникає питання: а для кого він зробить ці умови?
Для кого готує мій ресторан?

Коли я сказала, що буду розривати угоду, бо кожен день для мене – це зашморг на шиї, Тарас Возняк був дуже здивований, і відмовився.

Тобто, оренду і всі видатки я маю платити, але людей до мене – не пускають.
Погрожує судом.
Я не можу ні працювати, ні піти спокійно.

Я піду з того місця, бо воно стало мертвим.
Я обираю себе, своїх дітей і своє здоровя.

Буду вдячна за поширення, бо кожен може виявитись в ситуації, коли чиновник на місці вирішує:
– Закрити ваш бізнес чи дозволити працювати…

Від admin