В НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ У ЛЬВОВІ ІМ. АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО

(ІСТОРИЧНИЙ КОМПЛЕКС, ВУЛ. ДРАГОМАНОВА, 42) ВІДКРИТО ВИСТАВКУ

«РОСТЕ ДРЕВО. НАРОДНЕ ТА ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО НАДДНІПРЯНЩИНИ ХVII – СЕРЕДИНИ XX СТОЛІТТЯ».

Виставка представляє унікальні зразки народного та декоративного мистецтва Наддніпрянщини: Київщини, Черкащини, південних районів Чернігівщини та Сумщини, північних районів сучасних Кіровоградщини та Дніпропетровщини, а також Полтавщини.

«Росте древо…» зібрало в єдиний експозиційний простірнайпоказовіші твори зі збірки Національного музею у Львові іменіАндрея Шептицького, які доповнені експонатами з фондів Музеюетнографії та художнього промислу Інституту народознавстваНАН України, численною кількістю творів народногомистецтва із приватних колекцій Львова та ексклюзивнимивінтажними світлинами. Таким чином авторам проєкту вдалосястворити цілісний образ народного мистецтва «ВеликоїУкраїни» в історико-культурній площині цього визначення.

Концепція виставкового проєкту «“Росте древо…” Народнета декоративне мистецтво Наддніпрянщини ХVII – серединиXX століття» ґрунтується на ідеї «Дерева життя», або «Світовогодерева». Як відомо, цей знаковий образ яскраво простежується вміфологічній спадщині багатьох народів світу: індоєвропейськихчи в осередках традиційних культур Північної Америки, Африки, Австралії. Його основний символізм полягає у відображенніорганізованого світу – космосу, який є протилежний до хаосу.

«Світове дерево» уособлює єдність світобудови: його коріння –потойбіччя, стовбур – життя людей, а крона – світ богів. Дерево життя творить символічну вісь, яка пронизує три світи: підземний –світ мертвих, земний – світ живих та небесний – світ сакрального. Експозиційний простір трьох виставкових залів сформовано запринципом тридільності «Світового дерева», чи «Дерева життя». Цей тривимірний поділ проєктується на підземний, земний інебесний світи, а також на часовий відлік: нижній ярус відповідаєминулому, середній – теперішньому, а верхній – майбутньому часу. Звідси і генеалогічний поділ на покоління предків, сучасних людейта нащадків.

Символ дерева міцно закоренився в народному мистецтвіукраїнців по обидва береги Дніпра. На Наддніпрянщині «Деревожиття» «проростає» на вишитих весільних рушниках, прочитуєтьсяу стилізації орнаментики вишитих жіночих сорочок, на барвистихкилимах, мальованих скринях, в елементах декорування керамічнихмисок і кахлів, у розписах традиційного житла та на так званих«мальовках» на папері.

Найчастіше «Дерево життя» зображене таким, що проростає з горщика або чаші. Горщик – це сховок для коріння, він позначаєпідземну частину дерева, що символізує світ мертвих – нашихпредків. Горщик як мотивний образ народного мистецтва маєдавню генезу в українській та загалом у світовій культурі. Цей образпоширений у народній творчості значної частини України, зокремана Наддніпрянщині.

Вербальний образ «Світового дерева» постає в українськихнародних піснях і колядках, а назву пропонованого виставковогопроєкту «Росте древо…» запозичено з давньоукраїнської щедрівки

«Росте деревко тонке й високе…» Уже сама назва – «Росте древо…» – промовляє до усіх гостей виставки та декларує тривалість та розвиток водночас з тяглістюдо традицій, бо наше Древо продовжує рости, його гілля міцніє ірозгалужується, а крона буяє…

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:

Уперше народне декоративно-прикладне мистецтво Наддніпрянщини було показано галичанам понад століття тому, на Виставі українських артистів (1905) у Львові та на Виставідомашнього промислу (1912) в Коломиї. Тоді було представленозразки плахт, килимів, вишивок, які експоновано поряд ізмистецькими здобутками гуцульських, покутських і подільськихмайстрів. У той період музейні збірки Львова значно поповнилисятворами народного мистецтва з Чернігівщини, Київщини, Черкащини, Полтавщини. Ці унікальні надбання народної творчості Наддніпрянщиниякнайпереконливіше демонструють єдність обрядово-звичаєвогоукладу українського етносу, спільність культурних джерел,

глибинність і тяглість традиції на всій території України.

Виставка триватиме до 29 серпня 2021 року:

10.00-18.00 (крім понеділка, вівторка)

м. Львів, вул. Драгоманова, 42.