Музей Гетьманства. Фото з відкритих джерел

Цікаву тематичну лекцію «Образи гетьманів і козацьких ватажків на медалях з музейної колекції» представила Мирослава Павлишин.

В межах заходу, що відбувся нещодавно у Музеї гетьманства відвідувачі змогли дізнатися більше не лише про відомих українських лідерів козацько-гетьманської доби, але й побачити їх зображення на медалях, створених з авторських форм талановитого майстра гравюри Василя Масютина (1884-1955).

Свого часу, ці цікаві експонати були подаровані до музейних фондів київським колекціонером Віктором Журавльовим, що є також дослідником історії їх створення.

Василь Масютин народився у 1884 році у Ризі (Латвія) в родині священника з Чернігівської губернії.

Батько Микола був кадровим офіцером Ризького юнкерського піхотного училища. Дослужився до полковника армійської піхоти та отримав дворянський титул. Мати — Людмила Князєва була дочкою настоятеля Ризького кафедрального собору.

Василь Масютин. Фото з відкритих джерел.

Дитинство хлопчика пройшло в Луцьку, куди був переведений на службу його батько. У віці 10 році Василь вступає до Володимирського кадетського корпусу у Києві.

Згодом юнак вступає до артилерійського училища у Петербурзі, але провчившись два роки він вирішує кардинально змінити своє життя, присвятивши себе мистецтву. Ще студентом, Василь досконально опанував різні техніки офорта та гравюри на дереві.

Також, митець є автором декількох посібників з гравюри та літографії та декількох наукових праць, присвячених філософії мистецтва, друкував різні есеї, новели та оповідання.

У 1921 році митець емігрував до Берліну, де прожив решту свого життя.

В колекції музею є 21 медаль із зображеннями Гетьманів. Фото: Музей Гетьманства

За свідчення мистецтвознавців, Василя Масютина без перебільшення можна назвати людиною Ренесансу. Окрім графіки майстер активно займався живописом, скульптурою, віддаючи належне і медальєрному мистецтву.

«Грандіозні серії офортів серії Масютина створили йому ім’я сучасного Гойї. Ним були оформлені десятки видань творів класичної літератури», — зауважує Віктор Журавльов.

За словами дослідника та колекціонера, серед творчої спадщини видатного митця, особливе місце посідає цикл портретів постатей української історії, зокрема — гетьманів, виконаних у техніці деревориту.

Ідея їх створення виникла на початку 1930-х, коли Василь Масютин познайомився з професором празької Української студії пластичного мистецтва, авторитетним скульптором Костянтином Стаховським, що порекомендував митцю розвинути ідею історичних портретів діячів української історії у форматі серії скульптурних медалей.

»…Захопливі постаті наших історичних проводирів, які я сполошив, вимагали, з моєї внутрішньої потреби, втілення, і я взявся за медалі. Матеріал, щоправда, дешевий, але час… Словом, я взявся за медалі, як лиш його мав, або приходила хвилина настрою. Риска за рискою вирисовуються подобенства тих, чиї імена зв’язалися з нашою історією», — згадував у своїх спогадах митець.

Першими він створив знакові постаті українських гетьманів Івана Мазепи та Богдана Хмельницького. Роботи були виконані за типологічними зразками портретних гравюр XVII — XVIII століть у техніці деревориту, створених за зразками парсунно-репрезентативного портрета.

При цьому автор звернувся до іконографії зображень цих історичних персоналій, знайшовши переконливу, технічно досконалу форму представлення кожного імені. Написи на медалях виконані частково латиною, частково українською.

Експонати, пов’язані з Палом Скоропадським. Фото: Вікіпедія

«Латинські написи вміщено переважно на медалях гетьманів, що вважається однією з традиційних ознак медалі правителів. Цим ніби підкреслюється міжнародне значення гетьманської влади, а також важливою ознакою національної державної ідентичності», — розповідає Мирослава Павлишин.

Усього у колекції музею представлена 21 медаль із зображенням визначних історичних постатей українського минулого. Також у колекції музею представлені медалі з постатями: гетьмана Павла Скоропадського і Головного отамана армії УНР Симона Петлюри.

Цю роботу митець створив у 1936 році, до 10-ї річниці вшанування пам’яті Симона Петлюри на прохання українців-емігрантів з УНР.

Експозиція музею, присвячена Симону Петлюрі. Фото: Вікіпедія

«Але виконання одної такої гравюри вимагало чимало грошових витрат, а також багато часу, щоб засісти виключно за цю складну працю, що вимагає великого напруження та спокою. Я не розпоряджував ані грішми, ані тим, що з тієї умови слідує: часом і спокоєм», — згадував згодом Василь Масютин.

Усього в серії представлені образи: княгині Ольги, Анни Ярославни, князів Олега, Ігоря, Святослава, Володимира Великого, Мономаха, Ярослава Мудрого, Романа Мстиславича, Данила Галицького, історичних постатей козацької доби Мазепи, Хмельницького, Сагайдачного, Байди Вишневецького, Виговського, Богуна, Полуботка, Івана Скоропадського, Орлика, Тетері, Гордієнка, Кішки, Калнишевського, Олени Зависної, Кривоноса, Острозького, Раїни Могилянки, Могили, художника Боровиковського, композитора Бортнянського, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, бджоляра Петра Прокоповича та інших.

Про створену ним серію Василь Малютин сказав:

«Зроблена праця це не мистецтво для мистецтва, хоч мистецтво і ніде не заслонилось правдивим прямим призначенням…Ці малі скульптурні форми знайдуть доступ у доми тих українців, котрі хоч бідні грішми, та багаті любов’ю до слави Батьківщини».

Музей Гетьманства

Коли: щодня з 10.00-17.00, крім понеділка та п’ятниці

Де: вулиця Спаська, 16 -В

Вартість квитків: 30 грн, пільговий — 15. Групові екскурсії: 150 грн.

Тетяна АСАДЧЕВА

Від admin