Під час засідання учасники обговорили фіксацію та документування втрат державної частини Музейного фонду України, результати спільної роботи за чотири роки повномасштабної війни та подальші кроки з пошуку і повернення викрадених предметів.
Члени Міжвідомчої робочої групи зосередилися на алгоритмах формування доказової бази у межах кримінальних проваджень щодо злочинів проти культурної спадщини, взаємодії між Мінкультом, Офісом Генерального прокурора та Національною поліцією для оголошення музейних предметів у міжнародний розшук через Interpol, а також на синхронізації даних між Реєстром Музейного фонду України та іншими державними ресурсами й міжнародними платформами.
«Усвідомлюючи масштаби втрат, яких Україна зазнала ще під час Другої світової війни, а також наслідки повномасштабного вторгнення рф у 2022 році — розграбування музеїв, архівів, бібліотек, незаконне вилучення та вивезення культурних цінностей, — для Мінкульту питання повернення цих цінностей є пріоритетом державної політики», — підкреслив заступник Міністра культури України Іван Вербицький.
Він зазначив, що загальну рамку цієї роботи визначає Стратегія розвитку культури на період до 2030 року разом з операційним планом її реалізації на 2025–2027 роки. Однією з ключових цілей Стратегії — є захист і збереження культурної спадщини та культурних цінностей.
За словами Івана Вербицького, для досягнення цієї цілі Мінкульт реалізує комплекс стратегічних завдань:
- впровадження електронної системи Реєстру Музейного фонду України;
- формування переліку викрадених музейних предметів і визначення механізмів оголошення їх у національний та міжнародний розшук;
- інтеграцію до міжнародних баз даних, зокрема бази Interpol;
- синхронізацію українського законодавства з нормами міжнародного та європейського права у сфері переміщення культурних цінностей.
«Комплексна реалізація цих завдань — це підготовка доказової бази, яка дозволить доводити належність культурних цінностей Україні і повертати їх додому», — наголосив заступник Міністра.
Іван Вербицький представив алгоритм дій з пошуку, розшуку культурних цінностей України. Серед його основних етапів: пошук, встановлення місця знаходження, підтвердження приналежності Україні, розслідування та повернення в Україну. Заступник Міністра окреслив й чіткі способи взаємодії задіяних державних органів.
З 2022 року Україна активно працювала над побудовою комплексної системи захисту і повернення культурних цінностей. У 2022 році підготовлено Emergency Red List – Ukraine, що визначає категорії культурних цінностей, які перебувають під загрозою.
У 2023 році розпочалась робота з підготовки формулярів для публікації оповіщень в Interpol щодо викрадених предметів з Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка.
У 2024 році США запровадили обмеження на ввезення предметів етнографічної та археологічної спадщини України строком до 5 березня 2029 року, а у Збройних Силах України створили підрозділ із захисту культурної спадщини.
У 2025 році підписаний Закон України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями», Україна взяла участь у двосторонньому скринінгу з Європейською Комісією за розділами 1 «Вільний рух товарів» і 29 «Митний союз», подала до Віртуального музею викрадених культурних цінностей ЮНЕСКО інформацію про 6 викрадених музейних предметів з 2 херсонських музеїв, а також запровадила санкції проти осіб і організацій, причетних до вивезення українського національного надбання з тимчасово окупованих територій. Того ж року затвердили Стратегію розвитку культури до 2030 року, де пошук і повернення культурних цінностей визначено одним із пріоритетів, та розпочався експериментальний проєкт зі створення Реєстру Музейного фонду України.
У 2026 році в міжнародній базі втрат культурних цінностей Interpol опубліковано оповіщення про близько 90 викрадених музейних предметів з Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка.
Заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар повідомила, що Реєстр Музейного фонду України продовжує доопрацьовуватися, зокрема й з урахуванням потреб правоохоронців і міжнародної взаємодії. Вона також підкреслила, що частина інформації в реєстрі доступна лише уповноваженим органам.
«Реєстр стане центральною базою, з якою працюватимуть музеї, правоохоронці та міжнародні партнери. Дані будуть збігатися українською та англійською мовами, з коректною транслітерацією, щоб уникнути помилок у міжнародному розшуку», — наголосила заступниця Міністра.
Очікується, що виконання стратегічних завдань забезпечить:
- створення дієвої системи пошуку та повернення незаконно вивезених культурних цінностей на базі Реєстру Музейного фонду України;
- формування публічного національного переліку викрадених музейних предметів;
- подання оповіщень про викрадені культурні цінності через інформаційну систему Interpol;
- імплементацію норм Директиви 2014/60/ЄС до українського законодавства;
- системну підготовку доказової бази для повернення викрадених культурних цінностей в Україну.
Представники Міністерства культури наголосили, що повернення культурних цінностей — це довгострокова системна робота. Її результат залежить від поєднання вдалих правових інструментів та цифрових рішень, активної міжнародної співпраці та щоденної координації між органами влади, експертами й громадськими організаціями.
Учасники Міжвідомчої робочої групи відвідали виставку «Повернення памʼяті. Викрадене мистецтво в музейних артпринтах. Херсонська колекція». Це спільний виставковий проєкт Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка та VIVID FUSION, який повертає у видимість те, що сьогодні є недоступним фізично. На виставці представлені 30 артпринтів робіт із колекції Херсонського художнього музею. Оригінали цих творів були викрадені російськими окупантами, але збережені у цифровому форматі й відтворені у вигляді точних, високоякісних артпринтів.