Міністерство культури України включило «Шахтарські бувальщини про духа-охоронця» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Елемент пов’язаний із фольклорною традицією шахтарських громад Донецького кам’яновугільного басейну та суміжних територій.

Бувальщини сформувалися під впливом професійного досвіду та життєвих ситуацій гірників. Центральним персонажем оповідей є дух-охоронець шахт, якого шахтарі називають Шубіном. За уявленнями, він підтримує тих, хто сумлінно працює, попереджає про небезпеку, а також може карати за недбале ставлення до роботи.

Образ Шубіна описують як невисокого чоловіка в шубі, чоботях і шахтарській касці з ліхтариком та палаючими очима. Виникнення традиції пов’язують із ХІХ — початком ХХ століття, коли на Донеччині активно розвивалася вугільна промисловість. Походження імені персонажа має кілька версій, зокрема його пов’язують із шахтарями та працівниками, які виконували небезпечну роботу з випалювання метану в шахтах.

У шахтарському середовищі збереглися оповіді про те, як Шубін нібито подавав знаки перед обвалами та вибухами, попереджаючи гірників про небезпеку. Із цими уявленнями пов’язана й традиція залишати духу частину шахтарського обіду — тормозка.

Передача бувальщин відбувається переважно від старших поколінь шахтарів до нових працівників. З часом образ Доброго Шубіна став одним із символів шахтарської культури та ідентичності мешканців Донеччини.

Після включення елемента до Національного переліку місцевим громадам рекомендовано врахувати пропозиції щодо його збереження та розвитку, підготовлені Експертною радою з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.