Оксана Старак-Повякель: Я – музейна дитина
Хочете коротку інструкцію про те, як дешевим піаром та брехнею підмінити конкретну роботу? Так? Тоді вам сюди – до в.о. директорки музею у Пирогові Оксани Старак-Повякель.
Підзаголовок взятий з інтерв’ю виконувачки обов’язків директорки Національного музею Миколі Княжиицькому — народному депутату України, голові Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради на каналі«ЕспресоТВ». https://espreso.tv/article/2018/12/07/oksana_starak_povyakel
Раніше нахабство даної персони (Старак-Повякель) так далеко не заходило. Були якісь фейкові записи з невідомими каналами та недосвідченими журналістами. А тут – цілий Княжицький! Глиба української журналістики! Але це жодним чином не зупинило потік брехні, який звично ллється з рота пані Оксани.
Звісно, ми могли б вщент рознести всю казочку «музейної дитини», яку вона наспівала каналу «Еспресо». Там на один грам правди – тонна брехні. Скажу простіше: музейникам слухати цю ахінею просто соромно. Знаєте як це виглядало для працівників музейної сфери? – Як просторікування штукатура третього розряду про фрески епохи Відродження. Потік брехні, «оформлений» у глибокодумні вислови – коментуванню не підлягає.
Інтерв’ю, в якому не було жодного гострого, або, бодай, конкретного запитання, змахує на замовне («джинса», інакше). ЗМІ регулярно повідомляють про гучні скандали в Пирогові, наводять документи з фактами зловживань, мільйонні збитки, гектари знищеного парку. А в студії «Еспресо» – Божа благодать. Ангелики над солом’яними стріхами. Леві Страусс, короче.
Хочеться спитати: яким чином людина, не маючи жодного досвіду подібної роботи, взялася керувати музеєм у надскладній ситуації та довела його до катастрофи. Звісно, облити брудом попередників – безвідмовний прийом. Але це обливання – вибіркове. Чомусь попередники, у яких разом з Повякель фінансових зловживань понад три мільйони, залишились поза увагою. Я маю на увазі Юрія Бойка з Анатолієм Науменком. Більше того – вони і далі співпрацюють – будують поза тендером паркан з колючим дротом та відмивають кошти. Видно, що людина не в темі. Але, очевидно, в долі.
Музейна дитина – шикарне пояснення. В нашій історії були діти лейтенанта Шмідта. А Мінкульт нагородив вже кілька закладів «музейними дітьми». Найяскравіші – Оксанка Повякель з пирогівського музею та Тетянка Сосновська з Історичного. Дітям дали іграшки – Національні музеї. От вони й бавляться. Пирогівські фестивалі рівня сільського клубу, виставки в Історичному на кшталт дитячих аплікацій – мінкультіський дитсадок!
Зозулька хвалить півника, за те, що хвалить той зозульку. Журналіст дає простенькі питання музейній дитинці – двієчниці, і радий, що вона хоч щось відповідає. Не в тему, невпопад – але чітко і впевнено.
Пане Міністр! Поміняйте у «музейних діточок» памперси та відправте їх на перевиховання. Досить! Награлися у «музейчики» та «заповіднички». Інакше розженуть ваш «дитсадок» разом з «нянями». Ваші ігри – загроза для української культури!
Комітет порятунку музеїв.
На фото – новий музейний паркан в Пирогові- гордість директорки.