ЄВРОБАЧЕННЯ 2020 – ДРУГЕ ПОБАЧЕННЯ.

  • admin
  • 17.02.2020
  • Коментарі Вимкнено до ЄВРОБАЧЕННЯ 2020 – ДРУГЕ ПОБАЧЕННЯ.

Не можу утриматись, і не поділитись свіжими враженнями щодо побаченого і почутого.

Перше побачення завжди більш хвилююче – воно врізається в пам”ять до найменших деталей і залишає більш емоційний відгук. На другому побаченні ми більш стримані і об”єктивні, хоча все ще знаходимось під враженням першої зустрічі. Тому враження від першого і другого відбіркових концертів істотно різняться. Про перший я вже писав. Тепер про нинішній.

Отож, перше загальне враження: відсутність тієї трепетної атмосфери, яка панувала тиждень тому. Більшість учасників другої “відбіркової сесії” виглядали значно самовпевненішими, аніж їх попередники, що виступали тиждень тому. Здавалося, часом, що їх аж розпирає від можливості представляти згодом Україну на Євробаченні 2020. Так, у деяких за спиною перемоги на різних телешоу, дехто прийшов із переконанням, що він зробив висновки зі своїх попередніх невдач. А дехто вирішив, що достатньо яскравого сценічного імені, щоб воно апріорі стало оціночним судженням для жюрі та глядачів. Але трохи прорахувалися, бо, приміром, слово “гарна” не слід вимовляти з московським акцентом, бо літера “г” у нас, українців, вимовляється м”яко…))

Друге загальне враження: здається, що за останніх пару років населення України суттєво поповнилося за рахунок африканського континенту – принаймні присутність Африки у програмі відбіркового концерту значно збільшилася, як за рахунок окремих артистів, так і цілих колективів. Не оцінюю це ніяк – просто констатую факт.

Третє враження – “є таке українське прислів”я: “хто в ліс, хто по дрова”. Так от, одні, як їх навчили хороші педагоги, прийшли вражати своїми вокальними можливостями – і таких було приблизно половина. Інші вирішили, що вони робитимуть на сцені “шоу” (щоправда, кожен вкладав у цей термін якийсь свій зміст) Що з того вийшло – всі бачили. Однак, жюрі добре зорієнтувалось – і відразу почало вимагати в майбутньому від вокалістів на сцені більше “шоу”, а від шоуменів – кращого володіння вокалом.

Взагалі, важливо зазначити, що обговорення виступу кожного конкурсанта членами журі одразу ж після пісні, є певним маніпулятивним впливом на думку телеглядачів. Впевнений, що якби цього не було глядачі голосували б зовсім інакше. Але що є, то є.

Саме з цієї позиції видаються зрозумілими відносно низькі оцінки тієї ж Аліни Іващенко – якій і жюрі, і глядачі поставили досить посередню оцінку. Або того ж Олександра Ткаченка (вибачте – уже два роки як Давід Аксельрод!). Його польотний і красивий голос, як мені здається, був поза конкуренцією. Але чи то українці не звикли до того, що наші земляки так сміливо міняють українське прізвище на єврейське (а не навпаки!!!), чи то втрутились ще якісь сили, але оцінки його виявилися дуже скромними. Він ледь зачепився за трійку фіналістів.

А ще, одразу після закінчення конкурсу, друзі прислали мені в Месенджер пісню, яка написана років з 20 тому – і яка, ну, дуууже схожа за мелодикою на новий хіт нашого Давіда. Тож, із величезною увагою стежитиму за боротьбою Давіда з Голіафом європейського шоубізу. Цікаво, чим усе закінчиться?

Тепер, щодо тих, хто набрав найбільші бали. Сімки від жюрі іглядачів отримав “KHAYAT”. Я погуглив – і переконався, що назва дорогих готелів, що є по всьому світу, пишеться трохи інакше. Але закрався сумнів, чи, бува, цей всесвітній бренд не є спонсором нашого хлопчика? Адже його сценічне ім”я звучить значно переконливіше, аніж його пісні. Знову ж таки, на мою суб”єктивну думку. Бо я люблю східні мотиви в музиці, а не їх імітацію…

Ну й нарешті, про лідера другої частини Відбіркового Змагання – гурт “TVORCHI”. Гадаю, цілком закономірно, що цей різнокольоровий дует, одна половина якого представляє селище на Тернопіллі, а інша – нігерійську глибинку, так припав до душі українцям. По перше, в Мережі давно гуляє їхнє відео і набирає шалену кількість переглядів. А по друге – з подачі їхнього земляка Сергія Притули навіть півень зринув би у небеса, як той орел. Бо що то – величезна сила слова від Майстра! (жартую!).
Насправді ж, хлопці створюють досить конкурентний комерційний продукт, який нині, що називається в тренді. Не знаю, чи вразить він ситу і благополучну Європу, яка живиться такими снеками на сніданок і вечерю…

Так чи інакше, пісня “зайшла” в публіку, не зважаючи на досить аматорський спів і брак сценічної впевненості дуету. Але, як кажуть, це вже нікого “не парить”…
Побачимо, що хлопці видадуть у фіналі, де конкуренція буде значно відчутніша.

А тепер серйозніший висновок – і стосується він не зовсім музики, а скоріше геополітики. До всіх вас питання: чи знаєте ви чеську сучасну музику? Більшість, як і я, не назве нікого, окрім 80-річного Карела Гота. Що ж відбувається? Чому багатомільйонний європейський народ не спромігся делегувати на “Євробачення 2020” нікого, окрім смаглявого хлопця з ангольскими народними переспівами в репертуарі?
Що відбувається з народами Європи, що вони так активно деградують і вироджуються під впливом англосаксонської поп-культури, яка захопила усі ринки і активно просуває свій продукт? І на жаль, бренд “Євробачення 2020” активно відображає і поширює цю глобалістичну тенденцію в нашу свідомість.

Не знаю, як чехам, але мені на їх місці було б якось трохи ніяково за свою країну. Слава Богові, українці ще не зовсім розучилися бути собою…

Анатолій Матвійчук