Підвісна люлька: данина традиції чи необхідність?

  • admin
  • 04.06.2020
  • Коментарі Вимкнено до Підвісна люлька: данина традиції чи необхідність?

Чому практично всі народи виховували дитину в підвісний люльці? Останні дослідження показують, що це не просто данина традиціям, а найважливіший елемент, який, поряд з материнської колискової піснею, робить дитину здоровою і гармонійним …
З сивої давнини люди гойдали дитину у люльці. Отже, перебування дитини у грудному періоді в підвісний колисці несе в собі якусь неусвідомлену нами, відповідно до природі дитини, вироблену тисячоліттями культуру його олюднення.
І, як це не парадоксально, але наука даний метод культури не тільки не вивчила, а, як і багато іншого, що було в народній виховної педагогіці, просто відкинула. Але ж істина тут буквально лежить на поверхні.
Відомо: 9-ти місячний період внутрішньоутробного розвитку дитини по біологічному (генетичному) часу набагато довше усього подальшого життя. Саме за ці 9 місяців з 2-х клітин оформляється готова маленька людина. І весь цей етап розвитку проходить в рідкому середовищі. Середовищі, яка підтримує процес розвитку дитини фактично у невагомості. А тепер уявіть: з невагомості дитина раптом потрапляє в середу величезного гравітаційного тиску, . «Важких» (по перепадам тиску) гравітаційних ритмів.
Ось чому для немовляти, що вийшов з материнської утроби, характерні генералізовані, розлиті по тілу напруги, м’язова скутість і судомність рухів. І зніметься вона тільки при налаштуванні тілесних ритмів, в т.ч. довільно-вольових з ритмами земними (гравітаційними). Але для такого налаштування потрібен тривалий період часу і рукотворна допомога.
Підвісна колиска якраз і переводить вектор статичного гравітаційного тиску в коливально-хвильовий гравітаційний ритм. В процесі гойдання немовля в ритмічному режимі випробовує своєрідні моменти невагомості (коли люлька досягає максимальної висоти і як би на мить «завмирає») і моменти впливу найбільш високих гравітаційних сил (коли люлька проходить через нижчу до землі точку). Отже, за допомогою люльки вектор односпрямованого гравітаційного преса «розгортається» в адаптаційну до земних умов гравітаційну животворну хвилю.
Більш того, виявилося, що все людське життя – це ієрархія взаємопідпорядкування взаємосинхронизованих (по кратності) алгоритмів: від понад високих генетичних ритмів до понад низьких – осмислених довільно-вольових дій. Підвісна колиска – це особлива технологія, абсолютно необхідна для поступового ефективного нетравматичного входження і адаптації дитини до гравітаційного середовища землі, в т.ч. для запуску гравітаційних ритмів життя.
У 80-ті роки ХХ століття на базі НДІ медичних проблем Півночі СО РАМН був виконаний наступний експеримент (Н. Ф. Казачкова). Одна група матерів виховувала немовлят в підвісний колисці, інша в звичайній ліжечку. При цьому виявилося, що немовлята з першої групи краще спали, менше плакали, краще смоктали материнські груди. У них швидше стала розслаблятися гравітаційно-м’язова напруженість, зменшуватися м’язова судомність. Помітно менше у них був виражений ністагм очей. В результаті їх очі швидше стали фіксувати об’єкти, тобто у них швидше став з’являтися осмислений погляд.
В середньому на 2-3 місяці раніше у них з’явилося гуління і перші членороздільні слова. Менше у таких дітей була скутість і страх. На 1,5 – 2 місяці раніше діти стали вставати на ніжки і ходити по землі. При розвитку ж цілеспрямованих ручних дій у них в меншій мірі виявлялася м’язова скутість (судомність).
Позитивний вплив підвісної колиски позначалося практично на всіх наступних етапах онтогенезу. Наприклад, в подальшому у таких дітей менше була внутрішня напруженість при листі. У підсумку, вони менше схилялися над зошитом при листі. Крім того, у них був більш досконалий почерк, малюнок і навіть музичний слух! Вільніше і більш усвідомлено у них була вимова. Менше у таких дітей був страх. На більш високому рівні у таких дітей була нервово-психічна стійкість до стресів.
Тому зникнення підвісних колисок з виховного арсеналу призвело до погіршення розвитку у дітей тілесно-координаторних здібностей, різноманітних довільно-моторних функцій, в т.ч. мовних і ручних.

Максим Задорожний