У музеї просто неба відновлюють вітряк дев’ятнадцятого століття

  • admin
  • 08.01.2021
  • Коментарі Вимкнено до У музеї просто неба відновлюють вітряк дев’ятнадцятого століття

Серед експонатів музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, що входять до складу НІЕЗ “Переяслав”, чинне місце посідають старовинні вітряки (млини). Наприкінці минулої осені було розпочато відновлення найбільшого серед цих експонатів млина, заввишки до дев’яти метрів, XIX ст. із села Ярославець. Про це та інші ремонтні проекти з генеральним директором заповідника Олексієм Лукашевичем (39 років) спілкувався кореспондент Переяслав.Сity.

Як розповів керівник, ремонтом займаються фахівці власної реставраційної майстерні заповідника. Зазвичай найвразливішим місцем таких млинів є крила. Вони зазнають пошкоджень найчастіше. От і цей млин тривалий час стояв без них. З іншого боку і відновити цю частину споруди найскладніше.

Дубові ригелі доволі дорого коштують. Близько 15 тис. грн за кубометр.

Важко знайти дубові ригелі, тобто бруси великої довжини, які вставляються у вал і до яких потім вже кріпляться крила, – сказав директор. – До того ж вони доволі дорого коштують. Близько 15 тис. грн за кубометр. Ось тут ми використовуємо два ригелі, кожен з яких довжиною шість метрів. Цього разу замовили їх у лісників на Переяславщині. Та вони говорять, що такого дерева у нас майже немає. Потрібно шукати в інших регіонах.

Оскільки обсяги ремонтних робіт у заповіднику великі, відновлення габаритних споруд можуть проводитися поетапно. Щодо цього млина, то у 2014-2015 роках тут було вирівняно вал, проведено деякі інші роботи так званого комплексу “протиаварійних заходів”. Тепер же, після повного відновлення крил, розмах яких сягатиме до 14 метрів, він виглядатиме автентично.

Загалом у цьому музеї нараховується 12 старовинних млинів. Найбільше їх зосереджено біля “хати бідняка”, але вони є по всій території. І це, за словами гендиректора, одна з найбільших колекцій таких експонатів серед музеїв України. Оскільки вони не захищені від різного роду несприятливих погодних умов, потрібна постійна турбота про їхній належний стан. Тож, скажімо, минулого року на багатьох вітряках було замінено дерев’яну обрешітку (оббивку) і таке інше.

Глибокої реставрації, щоб млин потім став ще й діючим, поки що не передбачається.

Роботи такого характеру продовжуватимуться і надалі. Зокрема, у планах відновлення крил й на деяких інших млинах. Адже без них вітряки не виглядають повноцінно.

А от такої глибокої реставрації, щоб млин потім став ще й діючим, щоб його можна було запустити та показувати увесь процес роботи, поки що не передбачається. Адже для цього потрібні були б дуже значні затрати. Натомість, щоб показати туристам, як люди у XIX ст. самі собі мололи борошно, у теплу пору року у “дворі заможного селянина” використовували маленький млинок – ручні жорна. Започаткували такого роду майстер-клас з вересня цього року, навіть зняли відео ролик про це. Розмістили на своїй сторінці у фейсбуку, і лише за два з половиною місці він набрав 13,5 тис переглядів.

Доріжка до фондового приміщення Доріжка до фондового приміщення Автор: Леонід Мілютін

Для проведення різного роду ремонтів, реставрацій на об’єктах заповідника кошти від екскурсійної та іншої діяльності акумулюються у спеціальному фонді. Цього року, як і минулого, їх заплановано в обсязі близько 2 млн грн. Тож одночасно з відновленням вітряка “Ярославець” працівники реставраційної майстерні працювали й на інших об’єктах. Так вже було зроблено відмостку з гідроізоляцією навколо фондового та адміністративного приміщення. А от виготовлення доріжки із тротуарних плиток завдовжки з півтори десятка метрів до цього ж приміщення від проїжджої дороги реставраційники саме закінчували.