«Кабінет медалей та монет»

  • admin
  • 22.01.2021
  • Коментарі Вимкнено до «Кабінет медалей та монет»

 

 

21 січня 2021 року в КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» розгорнуто виставку «Кабінет медалей та монет». Це стало можливим за підтримки Українського культурного фонду (грант за програмою «Культура в часи кризи: інституційна підтримка»), а саме було придбано сучасне експозиційне обладнання.

Український культурний фонд – державна установа, створена у 2017 році як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури й креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.

Таким чином була реалізована давнішня мрія більш масштабної презентації унікальних зразків медальєрного мистецтва з метою популяризації високопрофесійного таланту і широкого тематичного діапазону славетних майстрів-медальєрів та  наглядної демонстрації роботи музею широкого профілю, що цілком відповідає його новій назві. А ще, це гарний привід вкотре згадати добрим словом та вшанувати світлу пам’ять щирого друга нашого музею і невгамовного ентузіаста Віктора Петракова, якому і належала сама ідея створення при тоді ще обласному художньому музеї Монетної кімнати  і який, керуючись принципом «Не словом, а ділом» зробив для реалізації цього проєкту особистий вагомий внесок, передавши до фондового зібрання музею 144 монет і медалей.

 

Одним із завдань презентованої виставки, окрім всього іншого,   є активізація потягу людей до пізнання дуже цікавої історії медальєрного мистецтва. Так, скажімо, відомо, що перші монети з’явились в державах Лідія і Греція між VІІІ і VІІ століттями до нашої ери, причому медальєрне мистецтво Стародавньої Греції стояло тоді на рівні кращих досягнень інших пластичних мистецтв. Але саме слово «монета» виникло не у Греції,   а у Стародавньому Римі. Показово, що майстрів, які їх виготовляли, називали «скульпторами монет», хоча самі римляни, які з презирством відносились     до будь якої праці, поручали цю справу виключно рабам.

У подальшому бурхливі події, розпад Давньоримської імперії на Західну та східну, варварські війни та болісне становлення нових європейських держав спричинили кризу медальєрного мистецтва, яке отримало нове дихання тільки в часи італійського Відродження. Як відомо, меморіальні медалі не були характерними для часів Античності і Середньовіччя.   Для меморіальних цілей використовували тоді грошові монети. Тільки у ХІV столітті, і саме в Італії, почали виготовляти медалі на ознаку якогось володаря чи значущої події. Відроджується практика широкого використання гербів, алегорій, девізів, написів, портретів, орнаментів, зображень тварин, риб, птахів із зазначенням року виготовлення та використовуючи для останнього золото, срібло, мідь та їх сплави. Були поодинокі вироби із дерева і кістки, але їх було дуже мало. Це вже набагато пізніше, у ХХ столітті, потреба в дешевих матеріалах для медальєрної справи змусила майстрів  звернутися до використання кераміки, порцеляни, шкіри, пластмас тощо.

Як і всі інші види мистецтва, медалі увібрали у себе тогочасну стилістику. Ранні портрети на медалях майже повністю копіюють італійські портрети, виконані олійними фарбами у початковий період Відродження. Красномовним показником шаленої популярності медальєрного мистецтва в Італії є хоча б той факт, що монети і медалі часто ставали об’єктом колекціонування. Їх купували, продавали, зберігали, ними  пишалися. Великого поширення отримали кабінети – особисті речі, де зберігалися різні коштовності, зокрема – монети і медалі.

Відродившись в Італії, медальєрне мистецтво поширюється на всю Західну Європу, маючи в кожній країні свою специфіку і особливості та віддзеркалюючи певні історичні події. Так, скажімо, німецькі майстри широко використовували релігійні сюжети, створювали медалі на політичні теми та медалі-карикатури. В часи Реставрації в Німеччині з’явилися медалі-перевертні, на одній стороні яких був зображений портрет Папи Римського, але варто було його перевернути і на людину дивився диявол.

Протягом свого розвитку медальєрне мистецтво зазнавало то підйому, то спаду, але, навіть у найгірші свої часи воно залишалось унікальним дзеркалом епохи, стаючи безцінним джерелом вивчення історії Західної Європи, Візантії, Київської Русі, Російської імперії, Радянського Союзу, України та інших країн світу.

Показовим є і той факт, що в 1937 році, з метою популяризації медальєрного мистецтва і підтримки скульпторів і майстрів медалі, в Парижі директорами  семи найбільших монетних дворів Європи була створена Міжнародна федерація медальєрного мистецтва (ФІДЕМ), навколо якої пізніше об’єднались банкіри, скульптори, музейники, меценати, прихильники медальєрного мистецтва з 44 країн світу. Раз на 2 роки федерація проводить конгреси і міжнародні виставки медальєрного мистецтва. З кінця ХХ століття участь в роботі ФІДЕМ приймають і майстри незалежної України.

На сьогодні  у фондовому зібранні музею зберігається понад 600 предметів (457 монет, 95 медалей та 67 макетів медалей), що великою мірою стало результатом плідної співпраці з Київською, Сумською, Одеською, Харківською митницями ДФС та відділом  примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції  у Кіровоградській області. 116 з них представлено на виставці «Кабінет медалей та монет», яка знайомить відвідувача з видатними діячам  науки, культури, представниками військової справи, політичної еліти та віддзеркалюють окремі історичні події і навіть – цілі епохи, здійснюючи таким чином захоплюючу подорож у просторі і часі. Окрім того вона презентує творчість унікальних майстрів, в тому числі, що дуже важливо – наших земляків. Серед останніх – заслужений художник України В’ячеслав Попов, який за будь яких обставин залишається вірним своєму життєвому кредо:  «Робити все з любов’ю». У творчому доробку майстра – більше двохсот медалей різного тематичного спрямування: портретна галерея видатних особистостей –  Тараса Шевченко, Григорій Сковорода, Василь Стус, Іван Гончар, Василь Сухомлинський, Андрій Шептицький, Мати Тереза та інші, визначні історичні події – визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 років, Голодомор 1932-1933 років                       в Україні, Чорнобильська трагедія 1986 року тощо. Роботи В’ячеслава Попова знаходяться у музеях Києва і Санкт-Петербурга, в Чигирині, Черкасах,  у Грузії, Голландії, Франції та Німеччині, а також у чисельних приватних колекціях.

Викликають захоплення і медальєрні твори нашого земляка,   художника, скульптора, різьбяра, медальєра, письменника, поета, мистецтвознавця Андрія Васильовича Німенка (1925-2006). В його творчому доробку, який навіть важко перерахувати, можна виділити пам’ятники Лесі Українці у місті Луцьку (1977), Михайлові Павлику  в місті Косові на Івано-Франківщині, Давиду Гурамішвілі у місті Миргороді на Полтавщині (1969), скульптури «Шота Руставелі» (1966) та «Алішер Наво» (1968), скульптурні портрети Юрія Яновського, Олександра Довженка, Остапа Вишні, Григорія Тютюнника, Павла Загребельного, Володимира Винниченка, меморіальні дошки, зокрема – Юрію Яновському в місті Києві та Тарасу Шевченку в місті Житомирі, барельєфи і меморіальні комплекси на станції Київського метрополітену «Арсенальна».

Андрій Васильович одним з перших відродив на Україні призабуте мистецтво карбування з міді, латуні та інших металів, а статус високопрофесійного медальєра та справжнього патріота своєї держави підкреслює тематика його бронзових медалей «Володимир Винниченко»,            «В сім’ї вольній, новій», «Остап Вишня», «Стоїть гора високая…», «40-річчя звільнення міста Києва», гіпсові макети медалей «Пам’ятник Лесі Українки в місті Луцьку», «Роксолана», «Богдан Хмельницький»,  «Іван Сірко», «Петро Дорошенко», «Іван Підкова», «Іван Мазепа», «Михайло Грушевський», «Симон Петлюра», «Павло Тичина», «Іван Миколайчук» та інші.

Частину експозиції складає література мистецького спрямування, зокрема – з історії нумізматики, та така, що присвячена презентованим на виставці особистостям.

 

Тож хочеться сподіватися, що реалізація Музеєм мистецтв ідеї створення Кабінету медалей та монет викличе неабияку зацікавленість                        у небайдужої спільноти і стане вагомим кроком щодо популяризації медальєрного мистецтва та відображених в його творах історичних подій                  і видатних особистостей.

 

Олег Юрченко – завідуючий відділу

туристично-краєзнавчої  та інформаційної роботи

КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради»