Порцеляна – це тендітна форма пам’яті про історію, смаки, звичаї, це безмежна можливість захоплення неперевершеним талантом і майстерністю його творців.

Ось предмет, який незмінно викликає у наших видців питання про його призначення. Красива велика чаша з кришкою схожа на каструлю. Дійсно, її можна прийняти за супницю, але відсутність ручок змушує відмовитися від цієї версії. Це чаша для пуншу, гарячого алкогольного напою, що протягом декількох століть вживали в Західній Європі в холодні зимові дні.

 Своєю історією напій зобов’язаний двом країнам: Індії та Англії. Перша згадка про пунш зустрічається в англійських джерелах 1632 року, але його батьківщиною є Індія. Англійське «punch» походить від санскритського «panchan-s», що означає «п’ять». Так, до складу класичного пуншу входять п’ять компонентів: ром, цукор, лимонний сік, гаряча вода і прянощі.

Рецепт привезли з Індії англійські торговці і моряки Ост-Індської компанії. Смачний і корисний напій з протизапальними та антибактеріальними властивостями швидко пройшов шлях з лондонських доків у вищий світ, потім потрапив до континентальної Європи і з часом виникли різні варіанти приготування пуншу: з додаванням меду, свіжих або консервованих фруктів, лікеру, вина, трав’яних настоянок. У XIX столітті, в США, з’явилися різноманітні коктейлі, і натхненням для них став пунш.

У XVIII столітті для цього напою виготовляли спеціальний посуд: глибокі чаші без ручок, але часто з кришкою, щоб напій настоювався. Музейна чаша для пуншу зроблена на славетній німецькій мануфактурі у саксонському Мейсені. Її висота – 32,6 см, діаметр – 27,5 см. На денці зі зворотного боку є підглазурне клеймо синього кольору у вигляді двох схрещених мечів із зірочкою між ними. Сині схрещені мечі досі є одним з найбільш відомих логотипів усіх часів і народів, адже це найстаріша торгова марка. Кожному етапу існування заводу відповідає своє тавро, але основною деталлю в них є схрещені мечі. Якщо між ними поміщена зірочка, це означає, що виріб зроблено в період між 1774 і 1815 роками, що носить назву «період Марколіні». В цей час директором мануфактури був граф Камілло Марколіні, знаменитий діяч мистецтва, який в період фінансової кризи та величезної конкуренції з іншими європейськими фабриками по виробництву порцеляни намагався зберегти традиції Мейсена на належному рівні.

Це демонструє й музейна чаша. Вона декорована сценами подорожей, між якими розміщені букети квітів; фігурка маленького путті є ручкою кришки; широка смуга вишуканого рельєфного орнаменту у вигляді плетених прутів кошика (так званий «старий Озьє», фірмовий мейсенський прийом) з гілочками квітів прикрашає верхню частину чаші і край кришки. Всі ці художні особливості ставлять чашу для пуншу в ряд кращих та яскравих творів мейсенської мануфактури, що зберегаються в колекції нашого музею.