У всякого своя доля і свій шлях широкий… ці слова комедії Тараса Шевченка «Сон» дуже влучно характеризують одного з найвідоміших в світі українських письменників, якого за назвою його збірки творів називають Кобзар.
Тарас Шевченко для України та українців особистість легендарна. Він є совістю нації, багато українців звіряються з Шевченком, шукають в його творах дороговказ для власного життя. В ці дні у кожному місті чи селі українці знову зберуться біля пам’ятників Кобзарю, на знак глибокої пошани і пам’яті, пройдуть урочисті і святкові заходи, люди згадають поета та пророка нації «не злим, тихим словом», почитають його вірші і прозу.
Без імені Тараса Шевченка не можна сьогодні уявити українську культуру, своїми віршами відкриває перед українцями шлях з минулого в майбутнє.
Тарас Шевченко відомий також, як і майстер образотворчого мистецтва. Він написав більше тисячі робіт, нажаль багато з них були втрачені, його талант розкрився в станковому живописі, акварелі, графіці. Доля Шевченка у великій мірі є долею України, страждання і поневіряння, що зазнав поет повторюють шлях яким йде українська держава сьогодні, від боротьби за її незалежність до сьогоднішніх подій по її захисту. Він пишучи про минуле передрік її майбутнє. Шевченко створив і в літературі і в духовному житті могутній та нещадний дух національної самокритичності, який став передумовою великого національного руху відродження української держави. Його поезія стала важливою частиною духовного єства українського народу.
В експозиції «У всякого своя доля» до огляду представлені живописні роботи Степана Письменного «В останню путь», 1961; Василя Шевцова «Портрет Шевченка», 2005; І. Марченка «Дума про Україну», 1964; Олександра Охапкіна «Думи мої….», 2014; Василя Касіяна «Портрет Шевченка», 1963; Василя Хвороста «Тарас Шевченко», 2001, що яскраво презентують особистість Шевченка та показують його любов і велику шану до України.
Микола Правда – науковий співробітник
відділу туристично-краєзнавчої та
інформаційної роботи Музею мистецтв