“Я пригнічена. Ми просто доживаємо як можемо. Багато студентів припинили ходити на пари, розчарувалися, не можуть себе реалізувати”, – каже Анна.

Вона – студентка кафедри графічного мистецтва вишу, який вважається найкращим у сфері художньої освіти в Україні. Йдеться про Національну академію образотворчих мистецтв та архітектури (НАОМА), біля витоків якої стояли Василь та Федір Кричевські, Михайло Бойчук, Георгій Нарбут. Її викладачами були Казимир Малевич та Тетяна Яблонська – ключові фігури українського мистецтва ХХ сторіччя.

  • Георгій Ерман
  • BBC News Україна

Останній рік для Анни та багатьох інших студентів перетворився на суцільні перешкоди – кілька місяців неможливо було малювати з натури. Офіційною причиною був карантин, але студенти НАОМА розповіли BBC News Україна, що і поза ним їхня освіта вже кілька років перетворюється на тінь минулого.

Чому так сталося?

Це історія про байдужість, брехню, корупцію і боротьбу за владу, які спричинили занепад мистецької освіти і навіть негативно вплинули на імідж України за кордоном.

“Повний провал”

Підпорядкований Мінкультури НАОМА – один з найменших українських вишів – приблизно 800 студентів і 160 викладачів. Якщо ви колись гуляли вулицями старого Києва поблизу Львівської площі, то могли помітити гарну будівлю XIX сторіччя, поряд з якою стоять різноманітні скульптури – тут і розміщена академія.

Навчають в академії живопису, графіці, дизайну, скульптурі, сценографії, мистецтвознавству, реставрації та архітектурі. Для більшості з цих спеціальностей малювання з натури є одним з ключових вмінь.

Саме по малюванню з натури найбільше вдарив карантин.

академія

Автор фото, Володимир Харченко

Підпис до фото, Головний корпус НАОМА знаходиться у будинку XIX сторіччя, в якій спочатку була Київська духовна семінарія, а з 1925 року художній інститут. Історія самої академії почалася 1917 року, коли її утворила Центральна Рада

“З 16 березня до 1 вересня в нас взагалі не було пар з натурою”, – розповідає студентка Анна.

Дистанційна освіта була “повним провалом”, вважає студентка кафедри графічного мистецтва Анастасія.

“Не було доступу до майстерень, до кабінету анатомії (там майбутні художники та скульптори вивчають будову тіла. – Ред.). Філософія онлайн всіх влаштовує, але живопис чи рисунок в такому форматі не приносить жодної користі”, – каже вона.

“Я графік-станковіст, під спеціальними станками ми робимо друк на поверхню, мідь або пластик. В домашніх умовах зробити це неможливо – станки в академії”, – додає Анна.

натурниця

Автор фото, Ростислав Мазуренко

Дехто зі студентів наполягав – умови в просторих приміщеннях академії дозволяють працювати кільком студентам зі збереженням соціальної дистанції. До них не дослухалися, а студентам-контрактникам так і не повернули гроші, сплачені за заняття з профільних дисциплін – живопису та рисунку, яких не було.

Повернення до навчання у вересні затьмарили проблеми, які поглинають академію вже не перший рік.

Малювання з натури стало настільки рідкісною подією, що, здається, незабаром його можна буде відзначати як святкові дні.

Малюнок з натури

Автор фото, Андрій Бедров

“Нам кажуть, що ми старі анахронізми”

“Зараз в мене одна пара живопису та дві рисунку на тиждень. Я не знаю, як навіть підтримувати рівень вмінь, це дуже мало”, – засмучено розповідає Анна.

І рисунок, і живопис є ключовими дисциплінами для художників, і частково під час цих занять малюють з натури.

За словами студентки (яка вчилася спочатку на одному відділенні академії, а потім на іншому), кілька років відбувається постійне скорочення їхнього викладання – ще 5 років тому вона мала 5 пар рисунку і 3 пари живопису на тиждень.

натурниця

Автор фото, Ірина Ястремська

Однією з причин деякі студенти та викладачі називають сліпе запозичення Болонської системи. На їхню думку, вона не пасує мистецькій освіті.

“Ми багато чого втратили через перехід на так звану Болонську систему. Вона передбачає значне зменшення кількості годин навчання”, – каже в інтерв’ю перший проректор НАОМА Андрій Яланський.

“Йдеться про скорочення аудиторних годин і персональної роботи викладача зі студентами. У мене живопис двічі на тиждень і академічний рисунок двічі на тиждень. Це просто ніщо”, – пояснює студент кафедри живопису Дмитро Доценко.

За його словами, ключовими дисциплінами – академічним рисунком, живописом та композицією – студентам потрібно займатися 5-6 годин на день і саме з викладачем.

“З кожним роком ситуація стає все гіршою. Ми є заручниками цієї системи”, – вважає студент.

академія

Автор фото, Дмитро Доценко

Студент кафедри сценографії Максим Кочнєв згадує, як починалися ці зміни кілька років тому.

“Були розмови зі студентами – мовляв, не переживайте, у вас будуть вільні години, на які ми будемо знаходити і натуру, і викладачі нікуди не подінуться”, – розповідає студент.

Студентам збрехали, вважає він.

“У нинішній адміністрації є люди, які взяли участь у тому, щоб знищити систему навчання. Може для того, щоб менше працювати і більше заробляти?” – міркує Максим.

живопис

Автор фото, Андрій Бедров

Після карантину, коли у керівництві академії почали обговорювати збільшення обсягу дистанційної освіти, це викликало ще більше обурення деяких студентів та викладачів.

“Ми творчий вуз, в нас освіта в основному відбувається напряму – вчитель-учень. Нам треба малювати, ліпити, графічні техніки використовувати. Але нам кажуть, що ми старі анахронізми”, – розповідає викладач кафедри дизайну Володимир Харченко.

“З початку нового року всі викладачі, художники стали на диби і сказали: не можна цього робити. І вони змушені були зробити крок назад. Зараз відбилися. Але я думаю, це був тактичний відступ, щоб заглибитися у процес, задавити викладачів”, – додає він.

в академії

Автор фото, Дмитро Доценко

Студенти кажуть, що їх обурює байдужість частини викладачів.

“На жаль, є такі викладачі, хто частіше ходить за зарплатнею, аніж на пари. Дехто спеціально викладає через пень колоду, дехто просто недостатньо “підкований”. Окремі ще й дозволяють собі курити на парах, тож до токсичних випаровувань фарб додається ще тютюновий смог”, – розповідає студентка Карина (ім’я змінено).

“Є в академії й прекрасні викладачі, як кажуть, від Бога. Ті, хто активно виступили за наше право малювати з натури. Заради таких викладачів ми й лишаємось тут”, – додає вона.

Чи справді Болонська система зруйнувала мистецьку освіту в НАОМА? Ні, переконані опитані BBC News Україна експерти. Йдеться про “страшилку Болонської системи”, якою намагаються прикрити далекі від її впровадження дії. Але повернемося до цього трохи згодом, нас чекає ще багато цікавого.

малюнок

Автор фото, Андрій Бедров

“Ми просто не можемо їх зігріти”

Навіть якби на малювання з натури виділяли достатньо годин, це не врятувало б ситуацію. Тому що платити за послуги натурників студентам доводиться здебільшого зі своєї кишені.

“Академія не надає нам навіть натуру, доводиться приводити друзів та знайомих, але їх дуже мало. Тому нам самим треба платити, щоб люди позували. Я плачу за навчання, і ще я повинна платити за те, що я хочу чомусь навчитися!” – каже студентка кафедри графічного мистецтва Руслана.

натурник

Автор фото, Дмитро Доценко

Підпис до фото, Щоб зробити таку картину за участі натурника, студентам доводиться самим збирати гроші для оплати його послуг та знаходити обігрівачі, щоб людина могла перебувати оголеною в надзвичайно холодних майстернях академії

Чимало зі студентів НАОМА – контрактники. Українці платять понад 30 тисяч грн на рік, іноземці – громадяни Китаю – 3500 доларів. Схоже, для оплати послуг натурників вишу цього мало.

Академія виділяє на оплату роботи оголеного натурника 72 грн за академгодину (45 хв.), одягнутого – 35 грн. Тож забезпечення натурників лягає на плечі саме тих студентів, які найбільше хочуть вчитися.

натурник

Автор фото, Ірина Ястремська

“Ми додаємо до того, що платить академія, щоб вийшло десь 400 грн. У нас 10 людей у групі, але ходять чотири-п’ять”, – пояснює Руслана.

Але мова не тільки про гроші – студентам треба рятувати натурників від переохолодження.

“Натури не тільки мало, ми не можемо її зігріти. У майстернях студенти-художники сидять в куртках та рукавичках. У нас за планом стоїть малювання голої людини, але неможливо її поставити з такою температурою”, – каже Анна.

За її словами, в таких умовах самі художники більше думають про чай і як зігрітися.

“У ці морози у студентів графічного дизайну було зламане вікно… У дітей там 7 градусів температура в майстерні”, – підтверджує викладач Володимир Харченко.

градусник

Автор фото, Дмитро Доценко

Підпис до фото, 8 градусів – для майстерень академії звичайна температура

BBC News Україна студенти показують градусники – температура в одній з майстерень ледве сягає 8 градусів тепла.

“Я буквально на днях купила собі обігрівач, щоб гріти натури. У найкращому випадку треба UFO за понад тисячу гривень. А адміністрація каже – нічого не знаємо, в нас грошей на це немає”, – розповідає Анна, яка платить за навчання понад 31 тисячу грн на рік.

Але чи безпечно студентам використовувати обігрівачі?

розетка

Автор фото, Ростислав Мазуренко

Підпис до фото, Розетки з сюрпризом – студенти ніколи не знають, що від них очікувати

“Розетки випадають, ними страшно користуватися. Електрик щось підкручує, через 5 хвилин вони знову випадають”, – розповідає студентка Руслана.

“Одного разу пішли іскри і було страшно. Ми боїмося використовувати обігрівачі. Є папір, розчинники, олійні фарби – багато пожежонебезпечних речей”, – згадує вона.

вікна

Автор фото, Дмитро Доценко

Підпис до фото, Так в академії намагаються взимку утеплити вікна

“Мріємо про жіночий туалет. Чому нас принижують?”

Але це ще не всі умови навчання в академії. Студенти показують відеозаписи, як зі стель в майстернях повільно стікає вода.

“Два роки тому в майстерні потекла стеля. Завгосп принесла чотири відра і на цьому допомога адміністрації закінчилася”, – розповідає Анна.

Студентка намагалася вирішити питання з адміністрацією і почула гарні обіцянки.

“Минуло два роки, а ремонту досі немає. Майстерня в жахливому стані”, – каже Анна і демонструє це на відео.

“Академія набирає студентів, яких не може забезпечити. У нас мольберти, які розвалюються, немає обігрівачів, зі стільцями проблема – натурників нікуди саджати, а обладнання – часів СРСР”, – додає вона.

майстерня

Автор фото, Кириченко Богдана

Підпис до фото, Меблі академії лишилися з радянських часів, а витяжка в одному з приміщень не працює, хоча студентам іноді доводиться працювати з токсичними речовинами

Окрім того, студентам обмежують час на перебування в академії 19 годиною вечора, вони не встигають виконувати завдання і вимушені орендувати приватні майстерні.

Навчання тримається на відданості частини співробітників.

“Наш майстер, який відповідає за майстерні, лагодить меблі за власний кошт. Він думає про те, щоб студентам було комфортно, а не адміністрація”, – каже Анна.

“На днях викладач живопису пішов у крамницю купувати драпування для живопису (тканини для обгортання фігур на картинах. – Ред.), тому що в академії немає пральних машин, щоб їх прати. Адміністрація самоусунулася, а викладач любить своїх студентів”, – додає вона.

Байдужість проявляється навіть у ставленні до потреб дівчат в академії, які складають понад 80% студентів.

Туалет

Автор фото, Максим Кочнєв

Підпис до фото, Той самий зачинений жіночий туалет

В академії лише два жіночих туалети, один з яких два роки тому закрили на ремонт, а інший розташований у віддаленій частині будинку.

“Значна частина дівчат вимушені або ходити до чоловічого туалету, або витрачати час, поки натура позує, щоб дійти до жіночого туалету та вистояти чергу. Ми працюємо з фарбами або з м’якими матеріалами, вимушені мити руки багато разів, постійно пити гарячий чай, щоб зігрітися в холодному приміщенні. Чому ми мріємо про туалет, чому нас дискримінують та принижують?” – каже студентка Карина (ім’я змінене).

Миша

Автор фото, Марія Крупнова

Підпис до фото, Доля миші, яка померла в майстерні, за версією студентів – через отруєння токсичними випаровуваннями чи матеріалами, демонструє дилему для самих студентів. Витяжка не працює, тож треба відкривати вікна, щоб не дихати розчинниками, але якщо відкрити вікна буде набагато холодніше, ніж 7-8 градусів

Корупція і мовчанка

До усіх проблем НАОМА минулого року додався гучний корупційний скандал.

У липні 2020 року Київська міська прокуратура повідомила у Facebook, що колишню головну бухгалтерку НАОМА судитимуть за привласнення 1,6 млн грн.

“Обвинувачена протягом 2017-2020 років… розробила схему привласнення коштів, що сплачувалися студентами за навчання”, – йшлося у повідомленні.

студенти

Автор фото, Андрій Бедров

Речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець повідомила BBC News Україна, що у справі триває судовий розгляд. Постраждалими є 22 студенти НАОМА, зокрема, китайські громадяни, яким довелося витрачати час на відвідування допитів.

Скандал трапився на тлі підготовки МЗС України Азійської стратегії, яка передбачає більше залучення азійських студентів на навчання в Україну.

Опитані BBC News Україна студенти НАОМА обурюються, що керівництво вишу не винесло корупційну проблему на публічне обговорення.

корупція

Автор фото, Getty Images

“Я дуже невдоволена. Нам нічого не пояснювали і не казали. Там могли бути і мої гроші, які я віддаю, щоб у мене відбувався нормальний навчальний процес”, – каже студентка Анна.

“Ніхто про цю справу нічого не знає. Ми дізнались про це з сайту прокуратури”, – каже викладач Володимир Харченко.

“Це така пляма. Імідж академії тут постраждав колосально”, – визнає в.о. ректора академії Остап Ковальчук.

За його словами, корупційна схема полягала в тому, що співробітниця бухгалтерії брала гроші готівкою, а не безготівковим розрахунком зі студентів, і видавала фальшиві чеки.

А чи могло бути все інакше?

Так, якби останні 30 років НАОМА реформували за європейськими стандартами, а не просто змінили в академії червоний прапор на тризуб, впевнений скульптор Петро Пирогов.

У 2013-2015 роках він навчався скульптурі в НАОМА, а після випуску отримав литовський грант і вступив до Вільнюської художньої академії.

“Зрозуміти, що таке погано, можна, коли побачиш, що таке добре”, – каже він.

Петро Пирогов

Автор фото, Петро Пирогов

Підпис до фото, Петро Пирогов з дипломом Вільнюської художньої академії

“У Києві навчання відбувається з позиції: є вчитель – Зевс, а ти студент, якого Зевс підтягне до свого рівня. У Вільнюсі все інакше”, – каже скульптор.

Він не встиг подати документи до кінця вступної кампанії, але ректор литовського вишу зібрав онлайн вчену раду, і українця зарахували на магістратуру, а місце у гуртожитку для нього шукав особисто декан.

“Я такого у Києві не уявляю”, – розповідає скульптор.

За його словами, у Вільнюській академії студенти самостійно обирають викладача, з яким працюють. Зарплата викладачів залежить від кількості студентів, які їх обрали, що унеможливлює працевлаштування викладачами родичів та знайомих, як в Україні.

“У матеріальному плані – космос. Майстерня: приміщення ділив з одною одногрупницею, – 40 квадратних метрів. Навчальний заклад сплачує за “натуру”. Приміщення опалюється, цілодобовий доступ, світло”, – розповідає він.

Навчання у Вільнюсі коштує 3500 євро. Дорожче, ніж в Києві, але якість є набагато кращою.

Зараз Петро Пирогов працює в Литві арт-куратором і створює скульптури.

Він вважає, що навчання в НАОМА втратило актуальність і є неякісним.

“Академія зараз – для викладачів, а не для студентів. Основна місія – утримувати викладачів. Змін хочуть студенти, а викладачів все влаштовує. Їм би сидіти далі, щоб їх ніхто не чіпав”, – каже Петро Пирогов.

Водночас, на його думку, більшість викладачів НАОМА – фанати своєї справи, дійсно намагаються навчити студентів.

навчальний процес

Автор фото, Автономний Митець

Підпис до фото, На думку Петра Пирогова, більшість викладачів НАОМА – фанати своєї справи, але є й люди, які опинилися на роботі завдяки своїм зв’язкам

“Керував більше, ніж Лукашенко”

Чому ж в академії не відбувається протестів, попри всі проблеми?

“Художники досить пасивний народ. Їм хочеться сидіти по своїх майстернях та малювати, щоб їх ніхто не чіпав”, – пояснює Дмитро Доценко.

Але принаймні частина студентів та викладачів не хоче миритися з чинною ситуацією.

Аспірант Антін Коломієць каже, що наразі вони намагаються вирішити проблеми в юридичній площині, а не вдаватися до радикальних дій.

“Протести були, є і тривають. Ми організували громадську організацію Pro NAOMA для захисту прав студентів та викладачів”, – розповідає він.

Андрій Чебикін

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Художник-графік Андрій Чебикін був ректором НАОМА з 1989 по 2020 роки

“Проблеми наші пов’язані з не дуже ефективним керівництвом академії. Попередній ректор Андрій Чебикін керував понад 30 років, більше за Лукашенка. І раніше, і зараз заведено валити все на нього, мовляв, Чебикін погано керував, та докерувався до повного розвалу, що не є неправдою. Але це не є повною картиною”.

Частину провини він покладає і на в.о. ректора Остапа Ковальчука, який кілька років був проректором за часів Чебикіна, а зараз хоче стати його наступником. Деякі викладачі та студенти звинувачують пана Ковальчука у спробі нав’язати ще більше дистанційної освіти.

академія

Автор фото, Ростислав Мазуренко

Підпис до фото, Хтось висловив свою позицію на стіні академії

Вибори ректора мали відбутися 22 грудня, але Міністерство культури їх відклало на невизначений термін, пославшись на карантинні обмеження.

Це обурило частину студентів та викладачів: в КНУ ім. Шевченка провели вибори, чому в НАОМА не можна? За словами Антіна Коломійця, вони звертаються з листами до уряду, міністерств культури та юстиції з вимогами негайно провести вибори, щоб врятувати академію.

“Якщо наші вимоги не будуть враховані, градус радикальності і форм протестів буде мінятися. Але нам би цього не хотілося”, – попереджає він.

протест

Автор фото, дмитро Доценко

Підпис до фото, Після скасування виборів ректора у грудні 2020 року незадоволені студенти та викладачі НАОМА організували віче та акцію протесту

Як стан академії пояснює керівництво?

В.о. ректора Остап Ковальчук каже, що був кілька років проректором з наукової роботи, тобто організовував виставки і академічні збірники, і не контролював бухгалтерію, і тому не несе відповідальність за стан будівлі та корупційний скандал.

Він визнає, що умови навчання жахливі: “Багато причин є: менеджмент, економічна ситуація в державі, у мистецькій освіті і корупційні схеми”.

Каже, що треба подаватися на гранти, щоб вирішити проблему зі старими котельнями та опаленням.

“У нас першокурсника як можна упізнати – першокурсник ходить і труситься. А вже другокурсник ходить в кожушку, уже призвичаївся”, – визнає пан Ковальчук.

скульптура

Автор фото, Володимир Харченко

Підпис до фото, Одну зі скульптур в академії обтягнули “чорною павутиною” – як символ “вкрадених виборів”

За його словами, оскільки будівля належить київській громаді, а академія орендує її до 2037 року, керівництво неодноразово зверталося до КМДА з проханням по допомогу.

“Але самі розумієте, що є нагальніші проблеми – лікарні і ті будівлі, які є в комунальній власності”.

Ректор академії у 1989-2020 роках Андрій Чебикін також погодився прокоментувати ситуацію.

На звинувачення в розвалі академії пан Чебикін, який продовжує працювати в ній викладачем, реагує так: “Я дивуюся, що така атмосфера виникла. Коли лев при смерті, його добивають”.

“Ми виживали за рахунок прекрасної морально-етичної атмосфери в академії. Адмініструвати я не любив, не вмів, не хотів, бо я художник. Я ніколи не казав, що буду керувати, бо мистецтвом керувати неможливо. Ми маємо сприяти розвитку академії”, – пояснює колишній ректор.

Ексректор каже, що попри відсутність грошей від держави, академії вдалося поліпшити ситуацію у 2000-х за кошт надходжень від іноземних студентів.

“Ми тоді заснували комп’ютерні класи, за свої кошти зробили кабінети живопису та графіки. Музей повністю перебудували. Впорядкували навчальні майстерні”, – розповідає пан Чебикін.

Майстерня

Автор фото, Марія Крупнова

Підпис до фото, Перебування у майстерні супроводжується відчуттям постійного холоду

У скороченні годин на профільні дисципліни Андрій Чебикін відверто звинувачує чиновників: “Завжди знаходилися невігласи, які не знають, що таке мистецький заклад. Ми кожному уряду доводили, що ми унікальні, що у нас є своя програма і традиції. Ми перейшли на Болонську систему, але вийшло, що разом з водою викинули і дитину”.

“Ми свої програми намагалися адаптувати. Впиралися, комусь щось вдалося довести, а потім приходить нове керівництво і каже: “Хто вам дозволив? Ви читали закон про вищу освіту, у вас має бути не більше 35 робочих годин?” А він у нас був 52 години”, – додає ексректор.

“Страшилка про Болонську систему”

Втім, у ситуації, в якій опинилася НАОМА, найбільше питань саме до ексректора Чебикіна, а не до Болонської системи.

Народна депутатка Інна Совсун, яка була заступницею міністра освіти у 2014-2016 роках, пояснює, що “страшилці про Болонську систему” посприяв міністр освіти Табачник. Саме за нього в університетах запровадили кредитно-модульну систему, яку назвали впровадженням Болонського процесу.

“Насправді це відношення не мало до нього. У жодних документах Болонського процесу цього немає”, – каже пані Совсун.

Відбулося втручання в навчальні плани університетів та їхню автономію, що суперечило Болонському процесу.

“Слово Болонський процес використовували для того, щоб приймати певні рішення, які йому протилежні. Намагалися чи зекономити кошти, чи контролювати процес”.

Інна Совсун

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Без згоди керівництва вишу навчальні програми юридично зараз змінити не можна, переконує Інна Совсун. Це не виключає ситуацію неформального тиску на нього

За словами пані Совсун, для мистецької та архітектурної освіти дійсно необхідна значна кількість годин аудиторної роботи з викладачем, і Болонська система не обмежує університети в цьому, вони самостійно визначають їхній обсяг.

Автономію університетів закріпили у законі про вищу освіту 2014 року.

“Зараз ніяке міністерство не має юридичного впливу на те, якими будуть навчальні плани, перелік обов’язкових дисциплін”, – каже пані Совсун.

“Рішення про кількість годин візувалося на рівні університету – це гарантовано. Міністерство не має юридичного права впливати на це. Але не можу гарантувати, що не було неформальних механізмів впливу. Якщо це відбулося, це мабуть пов’язано з намаганням зекономити кошти”, – додає вона.

Що кажуть у Міністерстві культури

У відповіді на запит BBC News Україна перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв повідомив, що у березні планується аудит академії, бюджетне фінансування якої 2020 року становило 65,7 млн грн.

Він зазначає, що відповідно до закону України “Про вищу освіту”, університети діють на принципах автономії і можуть “самостійно запроваджувати спеціалізації, визначати їх зміст і програми навчальних дисциплін”.

“Питання, пов’язані із забезпеченням освітнього процесу, в т.ч. забезпечення матеріалами і “натурниками”, є виключно компетенцією зазначеного закладу вищої освіти”, – наголошує пан Карандєєв.

За його словами, конкурс на посаду ректора НАОМА у грудні призупинили відповідно до постанови уряду і міністерство “планує найближчим часом відновити проведення конкурсу”.

ілюстративне

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, То коли ж у НАОМА будуть нормальні умови навчання для студентів-художників? (фото ілюстративне)

Від admin