Зруб колодязя Х – початку ХІ століть

  • admin
  • 11.05.2021
  • Коментарі Вимкнено до Зруб колодязя Х – початку ХІ століть
Колодязь Х – початку ХІ століть був знайдений і досліджений археологічною експедицією під керівництвом Олени Веремейчик – к.і.н., доцента Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Роботи велися 1991 року на поселенні Шумлай біля села Хмільниця. Поселення розміщувалося на узвишші, а поряд були струмки, які впадали у річку Стрижень.
Містян мабуть не влаштовувала якість води у річці або виникли інші причини, тому вони викопали для себе колодязь, який мав три шари облицювання і зверху був накритий дахом.
Ґрунтові води у цій місцині достатньо високі і якраз це дало можливість дерев’яним дошкам облицювання зберегтися. Під час досліджень на глибині понад 3 м вода постійно прибувала, тому для обмірів і фіксації доводилося викачувати її помпою. За висновками санепідемстанції вода, яка заповнювала колодязь мала достатньо високу питну якість.
На дні колодязя були знайдені залишки семи горщиків.
Колодязь мав досить складну конструкцію. За зовнішнім краєм дерев’яної обшивки його розміри були 1,5 х 1,2 м, за внутрішнім – 1,0 х 0,75 м. Глибина дерев’яної конструкції (від верхнього вінця і до дошки дна) складала 1,2 м. У споруді простежено три рівні облицювання. Зовнішній складався з дощок (1–1,4 х 0,22 х 0,06 м), що були укладені горизонтально одна на одну. Між зовнішнім та внутрішнім облицюванням знаходились вбиті вертикально загострені дошки (1,3 х 0,2 х 0,04 м). Вони щільно прилягали одна до одної; кожна стінка складалась з 5–9 дощок, з’єднаних «в обло». У кутах розташовувались стовпи. Один з них був зроблений з круглої колоди діаметром 13 см, решта – з обаполів шириною 4–6 см. Стовпи (довжина 1,4–1,65 м) мали зверху зарубки у вигляді плічок. Зсередини колодязь складено з досить товстих (4–6 см) та широких (15–26 см) дощок. Стінки складалися з 3–4 дощок, укладених горизонтально. Така складна конструкція колодязя, ймовірно, була потрібна для фільтрації води. Біля південної сторони котловану простежено материковий виступ (1,6 х 0,8 м). Можливо, це – залишки входу до будови. Значні розміри котловану, наявність у верхніх шарах заповнення горілих прошарків дають змогу припустити, що над будовою були ще якісь дерев’яні конструкції.
Гідротехнічна споруда проіснувала майже 50 років могла бути зруйнована через можливе використання її як об’єкт язичницьких вірувань та обрядів.
Розібраний по дошках колодязь був відреставрований харківськими фахівцями. Після повернення до Чернігова колодязь посів чільне місце в експозиції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського.
Вікторія Мудрицька. Адаптований текст із авторської програми Тетяни Миргородської «Історія одного експоната».
О.М. Веремейчик, І.А. Готун. Колодязі на давньоруських сільських постеленнях (електронний доступ: http://archaeology.kiev.ua/…/020300/veremeychik_gotun.htm )