Меценати і благодійники: Художник Ігор Смичек потребує допомоги

 

Про неординарного кропивницького художника Ігоря Смичека просто так двома словами написати дуже важко. А написано про цю людину чимало. Наведу лише кілька цитат з різних публікацій.

«Ігор Смичек народився в театральній родині. Його батько Володимир Григорович був актором і помічником режисера обласного українського музично–драматичного театру ім. М. Кропивницького. Йому пропонували обійняти посаду директора театру, але для цього треба було вступити до компартії. Коли він відмовився вступати, то на подальшій його професійній кар’єрі ця ж компартія поставила хрест. Мати художника Тамара Олексіївна працювала в тому ж таки театрі концертмейстером. Про неї як про найвищої проби професіонала згадують там і досі. Тож не дивно, що в дитинстві Ігор Смичек був не гостем театру, а його вихованцем. Що й позначилося на ставленні до письменника, драматурга, театрального актора, фундатора українського професійного театру Марка Кропивницького…»

«Та про художника не знайомі з ним особисто люди говорять переважно як про того, хто розпочав і тріумфально довів до переможного кінця кампанію з перейменування нашого міста. Уперше звернувшись із пропозицією про зміну назви з Кіровограда на Кропивницький ще 2013 року до міського голови Олександра Саінсуса та секретаря міської ради Ігоря Волкова, наш земляк відтоді аж до самого перейменування, що відбулося 2016–го, написав десятки листів на цю тему до різних інстанцій, редакцій газет, народних депутатів тощо. Особисто переконував у доцільності такого кроку багатьох людей. І довів–таки, що особистість Марка Кропивницького гідна такого вшанування»

«А він направду — неординарна особистість. Має за плечима не лише Львівський поліграфічний інститут, а й найкраще за радянського часу Одеське художнє училище імені М. Грекова. Ще студентом у Львові оформлював книги (графічні роботи) видавництва Львівського університету й кишинівського видавництва «Література артистике» (художня література). У нашому місті долучився до випуску книг багатьох місцевих поетів і письменників, книги–альбому «Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне», яка вийшла друком у видавництві «Мавік».

Має він одну цікаву нагороду. Для когось таке було б неможливим, але з огляду на Смичекову нестандартність це не дивує. Якось в армії намалював він картину «Танки на марші». Її його військові начальники подарували польським колегам, а ті нагородили автора… значком відмінника польської армії — з відповідним документом!»

А зараз час, вік і хвороби не на жарт оточили і намагаються взяти в полон нашого земляка. Потрібні кошти на лікування… Меценати і благодійники не будьте байдужими – відгукніться!