Як зберегти культурну спадщину, якщо пам’ятка зазнала пошкоджень або була зруйнована? Відповідь на це питання дають цифрові технології.

Міністерство культури України затвердило Методичні рекомендації щодо здійснення тривимірного (3D) сканування, організації електронного документообігу та забезпечення цифрової стандартизації даних у процесах створення, оброблення, зберігання та використання інформації про об’єкти культурної спадщини.

«Кожна українська пам’ятка — це частина нашої історії та ідентичності. Ми використовуємо сучасні цифрові технології, щоб зберегти їх для наступних поколінь. Єдині стандарти цифрового документування допоможуть якісно фіксувати стан пам’яток, накопичувати достовірні дані та створять надійну основу для їхнього майбутнього відновлення», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Документ встановлює єдині підходи до цифрового документування пам’яток культурної спадщини. Він допоможе фахівцям працювати за спільними стандартами під час створення цифрових копій об’єктів, ведення електронної документації та накопичення даних.

«Методичні рекомендації передбачають використання тривимірного (3D) сканування, цифрової фотограмметрії та лазерного сканування (LiDAR). Завдяки цим інструментам можна створювати високоточні цифрові моделі пам’яток, фіксувати їхній стан, відстежувати зміни та зберігати інформацію для наукових досліджень, реставрації, відновлення і популяризації культурної спадщини», — розповіла заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

В умовах повномасштабної війни цифрове документування набуває особливого значення. Цифрові копії дозволять зафіксувати стан об’єктів до і після пошкоджень, сформувати доказову базу руйнувань, а також забезпечать необхідні матеріали для майбутніх реставраційних робіт.

Нові рекомендації також визначають єдині вимоги до цифрової стандартизації даних. Це підвищить сумісність інформації, спростить її обмін між державними установами та створить основу для розвитку сучасної цифрової інфраструктури у сфері охорони культурної спадщини. Нові рекомендації покликані синхронізувати всіх учасників, замовників та виконавців, та гарантуватимуть, що будь-який проєкт працюватиме за єдиними правилами.

Під час підготовки документа Міністерство культури України врахувало українське законодавство у сфері охорони культурної спадщини, електронного урядування, кібербезпеки, національної інфраструктури геопросторових даних та електронного документообігу. Рекомендації також відповідають міжнародним стандартам і європейським практикам цифрового документування, зокрема підходам CIPA (ICOMOS/ISPRS), ISPRS, EuroSDR та положенням Декларації про співпрацю у сфері цифровізації культурної спадщини.

Запровадження єдиних методичних підходів допоможе сформувати сучасну систему цифрового збереження культурної спадщини України, забезпечить інтеграцію цифрових даних до державних інформаційних систем і сприятиме подальшому наближенню України до європейського цифрового простору.