ВІНОК ПАМ’ЯТІ – БУДЯНСЬКОМУ ФАЯНСУ

Перші відомості про фаянсове підприємство на Харківщині належать до 1868 р., хоча промисловий випуск фаянсу почався в Будах у 1887 році. Будянський Фаянсовий завод, заснований як виробництво повного циклу, будувався з використанням передових на той час зарубіжних та вітчизняних технологій і незабаром став найбільшим у Східній Україні підприємством з випуску фаянсу. Він належав Концерну “Товариство М.С.Кузнєцова”, який об’єднав близько 20-ти порцелянових і фаянсових підприємств країни.
Цікаво, що на жодному із заводів “Товариства Кузнєцова”, у тому числі й у Будах, не було своїх професійних (у сучасному розумінні) художників і скульпторів. Задля уникнення конкуренції набирали й навчали “майстрів однієї операції” – відводчиків, рисувальників, гравірувальників та ін. Перші будянські кваліфіковані майстри, були переселені з Ґжелі, тому перший посуд БФЗ був зроблений з використанням ґжельських художніх і технологічних традицій. Згодом на заводі сформувалися свої кадри, які працювали вже за власними зразками й технологіями.
У Будах існувала традиція підготовки власних керамістів безпосередньо на виробництві. Взірці масової продукції не було традиції підписувати, але у результаті проведеного дослідження було встановлено імена окремих майстрів. М.Куліков, І.Грамма, Д.Ємець, М.Кирєєв, С.Климов, М.Станін – майстри, чий досвід став підґрунтям для подальшого розвитку будянського виробництва.
У декорі будянські майстри надавали перевагу композиціям рослинного характеру. Тематичні розписи застосовували рідко й тільки в комбінації з орнаментами.
У колекціях Харківського Художнього музею та Харківського історичного музею, а також у деяких власних колекціях збереглися чудові зразки будянського фаянсу Кузнєцовського періоду. Давайте разом подивимося на ці вироби!
Кандидат мистецтвознавства Надежда Мироненко, Харківська державна академія дизайну і мистецтв. У 2013 році захистила кандидатську дисертацію «Будянський фаянс. Історія, художні особливості, персоналії (1887-2006)».