Ольга з Києва цікавиться: Що не так зі словом русизм? Чому все частіше в текстах використовують терміни росіянізм, росіїзм?

Слово русизм запозичене з російської мови, у якій немає послідовного розрізнення значень “російський” і “руський”.

Натомість в українській мові не варто плутати прикметники руський (похідний від іменника Русь) та російський (утворення від Росія).Рекламаhttps://1ec4094806cb5ced7f787335ba961c7e.safeframe.googlesyndication.com/safeframe/1-0-38/html/container.html

Тому, щоб уникнути такої неоднозначності, запозичення з російської мови багато мовознавців радять називати росіїзмом або росіянізмом.

Скажімо, лінгвісти Василь Німчук та Орест Ткаченко у своїх розвідках послідовно вживають саме ці слова.

Віктор Мойсієнко пропонує кардинальне розрізнення згаданих одиниць: “Росіїзм – запозичення з російської мови. Русизм – запозичення з давньоруської мови періоду Русі та руської періоду Великого князівства Литовського до інших мов”.

Енциклопедія “Українська мова” (2007) подає росіянізм як синонім до слова русизм. Найбільший академічний “Російсько-український словник” у 4 томах (2013) до російського іменника русизм на першому місці наводить український відповідник росіянізм, на другому – русизм (у супроводі ремарки “рідше”).

2015 р. під час роботи Міжнародної наукової конференції “Походження й розвиток української мови та її говорів” у Житомирі дослідники з різних мовознавчих осередків країни ухвалили рішення віддавати перевагу саме термінам росіїзм і росіянізм.

Анатолій Жилавий запитує: Чи правильне речення Українцям треба робота і достойна зарплата? Чи не вимагає слово треба знахідного відмінка від іменника (треба роботу і зарплату)?

валіза

Речення, наведене в питанні, не порушує норм української мови.

Після треба можна вживати іменник у називному, родовому й знахідному відмінках.

Керування іменником у називному відмінку поширене в розмовній мові та в художній літературі: Привикли, бачте, ми позичать коли треба гроші (О. Кониський); І треба робота, яка б тобі, звичайно, була по душі і щоб ти себе в цьому ділі відчувала не з останніх (Г. Гордасевич).

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Те ж саме значення можуть передати іменники в знахідному відмінку: Коли вам треба роботу, я можу вас улаштувати при їдальні, що в моєму дитячому будинку (Л. Смілянський); Людям треба роботу, землю! (І. Долгош).

При слові треба можна використати й форму родового відмінка іменників. Тодіречення Українцям треба роботи й достойної зарплати буде близьке до давньої народнорозмовної традиції. Вона також властива класичній художній літературі: Панові треба роботи, а про твою роботу байдуже (Марко Вовчок); Дівчині треба роботи, аби трохи забулась, заспокоїлась (В. Ладижець).

Коли ж слово треба поєднуємо з дієсловом, то залежний іменник обов’язково стоїть у знахідному відмінку: “Оце гарно, треба роботу робити, а я рюмсаю, незлостиво докоряла сама себе, зайшла в хату, щоб набрати лугу для прання (Г. Тютюнник).

Друге питання від Анатолія Жилавого: Поясніть, будь ласка, чи нормативне вживання слова наразі в такому реченні: Наразі в Олександра пошкоджене плече, в нього порвані зв’язки, тому він лікуватиметься. У Галичині це слово вживають у значенні “поки що” або його кажуть на прощання (наразі бувайте здорові). Але часто журналісти вкладають у це слово якийсь інший зміст. Чи то “на сьогодні”, “тепер” чи то щось інше.

Слово наразі увійшло в широкий вжиток у 90-х роках ХХ ст., до того часу воно було активним у Галичині.

“Словник української мови” за ред. Б. Грінченка (1907-1909) не подає цього прислівника, “Словник української мови в 11 томах” (1970-1980) фіксує наразі з ремаркою “діалектне” й, на жаль, помилково його тлумачить.

Журналісти поступово закріпили слово в мові ЗМІ, воно стало частиною літературної мови.

Проте через недбалість і неуважність чимало хто вживає його неправильно, надаючи йому значення “нині”, “тепер”, “зараз”. Це слово в живомовному середовищі ніколи такого значення не мало.

Правильно використовувати наразі як відповідник до поки що: – Шукаєте те, що неможливо знайти? – Наразі шукаю готель (Ю. Винничук). З таким значенням його кодифікує академічний “Словник української мови” у 20 томах.

  • Олександр Скопненко
  • Заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. Потебні

і

Від admin