Фото:

Що російські військові вивезли з Херсонського художнього музею? Наскільки постраждали від дій окупантів музеї, бібліотеки та церкви у південному регіоні?

За даними Міноборони України, російські військові пограбували десятки музеїв за час війни – чи повернуться в Україну викрадені культурні цінності, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

  • На офіційній сторінці Херсонського художнього музею у Facebook працівники закладу 7 листопада опублікували допис, в якому сказано, що «картини, викрадені з музею російськими військовими, були помічені у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі». Працівники херсонського музею впізнали картини з музейної колекції через соціальні мережі та змогли їх ідентифікувати. Серед них – робота Івана Похитонова «Пікет на березі річки. Захід сонця», написана в 1890-і роки олією на дереві. Друге полотно – «Хати на заході сонця» Павла Соколова, яке належить до золотого фонду музейного зібрання, зазначили в музеї. Також йдеться про картину «Осіння пора», вона була виконана 1965 року на картоні олією Георгієм Курнаковим, якого херсонські художники називають вчителем і корифеєм. Крім того, за словами працівників, з музею викрали картину Гаврила Глюка із назвою «Ланка» – це робота одного з класиків закарпатської школи живопису. Також відомо про інші викрадені картини.
  • Міністерство оборони України стверджує, що за час повномасштабного вторгнення на територію України російські військові пограбували десятки музеїв. До публікації додали фото золотої діадеми гунів. У Міноборони зазначили, що вона є частиною цінного історичного ювелірного набору, до якого входять 90 предметів. Їх російські окупанти викрали з Мелітопольського музею, повідомляють в українському оборонному відомстві.
  • У квітні цього року радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомляв про те, що російські військові вивезли всі цінні експонати з Музею краєзнавства та Художнього музею ім. Куїнджі Маріуполя. За даними Андрющенка, були вивезені оригінали картин Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського.
  • Міністерство культури та інформаційної політики повідомляло, що станом на 6 жовтня верифікували 540 епізодів руйнувань культурної інфраструктури, враховуючи об’єкти культурної спадщини, інституції та релігійні споруди. Заступниця міністра Катерина Чуєва тоді зазначила, що відомство опікується синхронізацією усіх основних реєстрів, де фіксувалися злочини проти української культури.

Херсон: «вивезли чотири фури експонатів»

Керівниця управління культури Херсонської міської ради Світлана Думинська у коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, що на сьогодні достеменно невідомо, яку кількість експонатів російські військові вивезли з Херсонського художнього музею.

 

Світлана Думинська

Світлана Думинська

«Побачити, що всередині, ми зараз не можемо, звісно. І людям, які залишились в Херсоні, дуже небезпечно навіть потрапити туди. Тому що директорка музею стала співпрацювати з окупантами, та ми навіть не мали змоги відстежувати, що звідтіля забиралося. Але я вам хочу сказати, така багатюща колекція у краєзнавчому музеї: і природознавчий відділ, і лапідарій неймовірний. Ми не знаємо, що звідтіля вивезлося», – зазначила посадовиця.

Загалом у музеї до окупації Херсону було близько 10 тисяч картин, каже Думинська.

«Музей був підготовлений до реставрації, тому картини були правильно професійно запаковані, стояли в сховищі. Коли розпочалась 24 числа війна та жодного дня у нас не було «зеленого» коридору, то, звісно, вивезти ці роботи ніхто не міг, бо гарантій не було жодних. Тому сподівалися на те, що вони знаходяться в сховищі, запаковані, та вони (окупанти – ред.) не будуть знати цінність тих матеріалів. На жаль, знайшлись колаборанти, які відкрили та показали, що там знаходиться, які перлини є музейні. Хоча, мені здається, що там навіть не про вартість йде мова, а саме про знищення української культури», – підкреслила вона.

Думинська розповіла, які колекції у Херсонському художньому музеї були найціннішими.

«Для нас, наприклад, цінними є роботи періоду 70-х років. До нас приїжджало представництво литовської делегації, вони були здивовані яка у нас величезна колекція художників литовських, взагалі прибалтійських дуже багато. Там була величезна колекція ікон 18-19 століть. Тобто ми не знаємо, де вони, в якому стані. У нас були роботи Володимира Чуприни – це відомий художник український, картини самого Шовкуненка, ім’я якого носить музей. Там велика колекція була порцеляни. Тобто нам є, про що жаліти», – розповіла посадовиця.

 

Керівниця управління культури Херсонської міської ради додала, що зараз важко передбачити, де опиняться вивезені з Херсону культурні цінності.

«Те, що було видно біля художнього музею, це стояла воєнізована охорона, 30-40 людей виносили все. Та вони ще загородили шкільним автобусом, щоб люди не бачили, що виносять. Вони так вивезли 2 фури, після того ще 2 фури, а потім там лишилось, напевно, не таке цінне, тому вже без охорони це відбувалося. Поки що воно з’явилося в Сімферополі, далі будемо бачити. Ті, хто вивозить, ми їх не знаємо, воно може бути і в їхніх колекціях, воно може з’явитися всюди. Може, вони навіть не знають їхню цінність, але будуть продавати все, що тільки можна», – допустила Думинська.

 

Запорізька область: «знищують українську літературу»

Депутат Запорізької обласної ради Аскад Ашурбеков у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що на сьогодні в окупації перебуває велика кількість музеїв і бібліотек регіону.

Аскад Ашурбеков

Аскад Ашурбеков

«Найбільше сьогодні такий кричущий та резонансний випадок – це ситуація з історико-культурним заповідником Садибою Попова у Василівці, де окупанти вивозили ті дорогоцінності, ті історичні цінності, які були на території садиби. Це було відкрито, про це також багато писали ЗМІ, був великий резонанс у спільній думці Запорізької області. Аналогічна ситуація є по деяких менш значущих музеях: музеї Токмака, Бердянська, Приморська, де також є усілякі варварські штуки по вивозу тих чи інших цінностей», – розповів депутат.

Ашурбеков зазначив, що російські окупанти вилучають із місцевих бібліотек усі книги, які стосуються історії України, української літератури та культури загалом.

«Є загальна політика – максимально вичистити від українськості ті бібліотеки. Та, навпаки, завозять туди російськомовні книги про російську історію. Знову ж таки, є окрема політика гуманітарна, культурна окупаційних військ. Вона, мені здається, навіть іноді випереджає економічну політику. По-перше, це потрібно вичистити всю українську культуру, українські книжки, знищити їх. Тому що це є оплотом української ментальності, взагалі таким фундаментом проукраїнської боротьби», – запевнив депутат.

Російські окупанти вилучають із бібліотек усі книги української літератури та культури загалом, стверджує Аскад Ашурбеков (ілюстративне фото)

Російські окупанти вилучають із бібліотек усі книги української літератури та культури загалом, стверджує Аскад Ашурбеков (ілюстративне фото)

Він розповів, що, за його даними, у музеях Токмака окупанти розміщують військову техніку.

«Також, за думками очевидців, щось вивозилося з цих музеїв. І ситуація з бібліотеками така ж, викидали українські книжки. Це не якийсь там окремий випадок, це позиції, вони на базі музеїв дивляться, що там є. Треба розуміти, що є загальна рамка, що робити з цим, а є ще плюс фактор виконавця, який є на місцях. Фактично ці військові недалеко пішли від мародерів, розуміючи, що на базі музеїв можуть бути цінності, які можна буде продати», – зауважив політик.

 

Головна мета російських окупаційних сил перебудувати ментальність жителів окупованих територій, вважає депутат.

«Це, до речі, символічний сигнал для українського суспільства. Тому що у нас багато років домінував такий порядок денний, що ми повинні займатися економікою, культура – це на третьому плані, освіта – на другому. Нічого подібного. Ви бачите ситуацію, що окупанти демонструють базис взагалі формування суспільної ідентичності: культура, освіта та мистецтво. Як не дивно, коли ми вважали, що база українського росту – це економіка. Економіка важлива, але ці речі гуманітарні, вони насправді формують українську ідентичність. Сьогодні окупанти цілеспрямовано вбивають українську ідентичність», – Ашурбеков.

Маріуполь: «знищено 95% музейних експонатів»

Журналістка з Маріуполя, головна редакторка видання «0629» Анна Романенко розповіла, що відбулося з музеями міста після окупації.

Більшість будівель окупованого Маріуполя зруйновані, квітень 2022 року

Більшість будівель окупованого Маріуполя зруйновані, квітень 2022 року

«Маріупольський краєзнавчий музей включав до себе ще музей побуту, художній музей імені Куїнджі та виставковий зал імені Куїнджі. Вже майже всі вони зруйновані. Найгірша ситуація з основною будівлею Маріупольського краєзнавчого музею, яка потрапила під обстріли ще на початку березня. Потім там сталася пожежа та фактично, як стверджують працівники музею, більша частина експонатів не збереглася. Це десь 95%. Збереглися невеликі речі, переважно це унікальна старовинна бібліотека», – повідомила редакторка.

Експонати, які вціліли, російські військові вивозили до Донецька та передавали до місцевого краєзнавчого музею, каже журналістка. Подальша їхня доля невідома. За її словами, внаслідок дій окупантів постраждали також церкви Маріуполя.

«Я знаю, що єдина церква, яка не постраждала, це церква біля драматичного театру, але вона недобудована й там не було цінних ікон. А маленька церква дерев’яна поруч, всі вони Московського патріархату, була зруйнована, та знищено там було все, в тому числі ікони», – розповіла Романенко.

Свято-Троїцький храм, Маріуполь квітень 2022 року

Свято-Троїцький храм, Маріуполь квітень 2022 року

«Ситуація серйозна була в православній церкві України Петра Могили. Це такий єдиний український великий храм на території Маріуполя. Там були росіянами знищені ікони. Там була найбільша бібліотека української літератури, української культури, там зберігалися українські костюми національні та книги, все це було знищено, спалено в перші дні окупації», – повідомила журналістка.

 

«Непростий шлях» повернення

Виконувачка обов’язків директора Одеського художнього музею Олександра Ковальчук у коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, що не всі музеї України мали необхідні матеріали та можливості для того, щоб убезпечити колекції.

Олександра Ковальчук

Олександра Ковальчук

«Зараз всі музейники стикаються з проблемами пакування, яке б допомогло витворам мистецтва пережити зиму. Тут є своя специфіка, багато є проблемних моментів. Також опалення чи електроенергія взимку – це наразі актуальні питання, які ми якось намагаємось вирішити. Тобто завдання музейників нетривіальні, бюджетування на це немає у держави. Зараз дуже допомагають міжнародні фонди та самовідданість людей, які працюють в українських музеях», – повідомила керівниця музею.

Ковальчук вважає, що Росія поверне вивезені з України культурні цінності лише у випадку відповідного політичного рішення.

«Це буде непростий шлях і це буде більшою мірою залежати від того, хто буде на чолі Російської Федерації. Будемо сподіватись, що буде колись така влада в цій країні (Росії – ред.), що вони ухвалять політичне рішення повернути те, що було вивезено», – каже одеситка.

Очільниця Одеського художнього музею зазначила, що до захисту українських культурних цінностей потрібно долучати ЮНЕСКО.

«Вони можуть врегульовувати механізми міжнародного права, це як з позначкою «блакитний щит». Вони наче і не захищають напряму, але у разі знищення такої будівлі з позначкою вони дають можливість ЮНЕСКО запустити механізми, це все потрібно робити. У ЮНЕСКО, безумовно, намагаються допомогти, просто в них є обмеження по швидкості», – запевнила Ковальчук.

 

Музейні предмети без обліку?

Провідний науковий співробітник Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», голова робочої групи «Культурна спадщина» експертної мережі «Кримської платформи» Денис Яшний розповів, що в Україні не було єдиного обліку музейних предметів.

«Міністерство культури, крім предметів, які відносяться до унікальних, списки яких подавались, в принципі не знає, що зберігається в музеях, які саме предмети. І тому, якщо ми говоримо про тимчасово окуповані території після 24 лютого, найскладніше – це виявити предмети, які можуть бути вивезені, були знищені тощо. Бо просто невідомо точно, які саме предмети зберігаються», – зауважив науковець.

Експерт зазначив, що невідомо, в якому стані опиняться колекції, вивезені з Херсону до Криму.

«Ми знаємо, що до 2014 року навіть у кримських музеях була проблема зі сховищами. Судячи з того, як ці картини запаковані, от фотографії публікував Херсонський художній музей, ну вимоги до транспортування живопису взагалі не були дотримані та це становить велику загрозу, особливо для олійного живопису, який можна пошкодити», – запевнив Яшний.

Він зауважив, що така організація, як ЮНЕСКО, не може бути відповідальною за долю українських культурних пам’яток.

«Якщо ми говоримо про Херсонес, то все дуже чітко, за стан окупованих територій відповідальна держава-окупант. Вони (РФ – ред.) з 2017 року відмовляють моніторинговій місії ЮНЕСКО приїхати в Крим. Точніше, вони дозволяють, але якщо моніторингова місія буде їхати по російському мандату, тобто ЮНЕСКО ствердить, що Крим – це російська територія. Зрозуміло, що ЮНЕСКО цього робити не може, вони мають їхати по українському мандату, а Російська Федерація не дозволяє», – нагадав експерт.

«Херсонес-Таврійський» у Севастополі, архівне фото

«Херсонес-Таврійський» у Севастополі, архівне фото

За його словами, існує світовий досвід повернення культурних цінностей після воєнних конфліктів.

«Дуже великий досвід повернення музейних предметів був з нацистською Німеччиною після Другої світової війни, повернення предметів досить довго продовжувалося. Проблема в тому, що з Криму музейні предмети, археологічні здебільшого, Російська імперія, радянська Росія вивозила майже 2 століття. І от на ці предмети, які були вивезені до 1991 року, дуже довго було запитання, а можемо ми їх повернути?» – зауважив Яшний.

На думку науковця, зараз може відбутися зміна системи повернення музейних експонатів з окупації.

«Коли Російська Федерація 2022 року починає висувати свої претензії на українські колекції, коли вона починає вивозити предмети з маріупольського, мелітопольського, херсонського музеїв, от тут якраз може спрацювати, що РФ дозволяє собі експропріювати відкрито музейні предмети на окупованих територіях», – наголосив експерт.

На його думку, це може бути спусковим гачком для перегляду системи повернення музейних предметів з країн-окупантів.

Олександр Янковський,  опубліковано у виданні Радіо Свобода

Від aavv ffv