Втома.

Закам’янілість.

Постійний недосип і неможливість змусити себе заснути.

Біль за втратами товаришів та сприйняття загиблих і понівечених тіл без жодних емоцій.

Бажання нарешті відпочити і бажання ще більше помститися одночасно.

Здається, що в моєму житті нічого, крім їзди за кермом та в кузові з купою речей або тіл по розмоклому болоту або блукання лісом і посадками під звуки приходів – більше нічого не було.

Заздрю по-доброму людям, які знаходять сили писати щось життєствердне.

Світ став суцільною монотонною роботою з оборони території.

У війни своя дуже чудернацька гуманність.

Ярина Чорногуз

Від admin