Група солдатів пробирається через засніжений перелісок. Згори люди помітні, як на долоні. Дрон невідступно слідує за ними, вибирає момент і скидає гранату. За секунди видно розрив, кілька солдатів падають. Хтось залишається лежати нерухомо, інші корчаться від болю, повзуть.

До одного підбігають товариші, хапають його під руки і намагаються відтягнути далі від небезпечного місця.

• Ілля АбішевBBC

Дрон зависає над ними та скидає другу гранату. Розрив – і всі троє лежать на землі. Дрон підбирається до тих, хто йде попереду і знову атакує – цього разу менш вдало, падає лише один, інші тікають. Дрон обганяє їх і кидає четверту гранату із випередженням. Розрив – ще двоє падають і не можуть піднятися.

Шестеро солдатів ховаються від обстрілу у вирві. Дрон зависає над ними та скидає гранату точно по центру. Вибух – і, схоже, все скінчено.

Кожна велика війна приносить кустарні новинки. Російсько-українська подарувала богу війни дешевий та небезпечний засіб – гранату, підвішену на квадрокоптер.

Переважна більшість відеозаписів атак із використанням оснащених гранатами дронів викладає в мережу українська сторона, хоча є повідомлення, що й російські війська почали використовувати цю технологію.

Застосовують різні боєприпаси та засоби їх доставки. Найчастіше використовують 30-міліметровий постріл ВОГ-17 від радянського автоматичного гранатомета АГС-17 “Полум’я” та китайський квадрокоптер “Мавік-3”.

Чому такі боєприпаси?

ВОГ-17 масово виробляють з кінця 1960-х років дотепер. Ця граната була призначена для стрільби із гранатомета, здатного бити чергами.

Її вражаюча частина складається з розжареного дроту з насічками. Радіус суцільного ураження становить близько семи метрів, при попаданні в землю найчастіше страждають ноги. Дрібні уламки ВОГ-17 завдають глибоко проникаючих поранень, їх важко витягти, тому поранений виходить з ладу надовго чи назавжди.

При близькому розриві людина отримує контузію чи гине від ударної хвилі.

Для кидка з квадрокоптера гранатометному пострілу потрібно доопрацювання. Як правило, це робиться у кустарних умовах. В умілих руках процес займає кілька хвилин.

До переваг ВОГ-17 як бомби, яку скидають з дрону, можна віднести малу вагу і їхню велику кількість на складах.

Застосовують і потужніші боєприпаси – наприклад, американський гранатометний постріл M430A1 калібром 40 мм, постріли від протитанкового гранатомета і навіть міни від 82-мм міномета.

Коптери вражають як живу силу, так і бронетехніку. Є відео, на яких оператору вдається підпалити БМП, влучивши гранатою у відкритий люк.

Не все так просто з коптерами

Чим важчий боєприпас, тим вантажопідйомнішим повинен бути дрон. “Мавік-3” можна оснастити лише одним пострілом, але є й потужні коптери, здатні нести 4-5 гранат і більше.

У будь-якому випадку доопрацьовувати потрібно і сам дрон. Умільці встановлюють на них різні системи скидання – як примітивні саморобні, так і заводські.

Деякі компанії-виробники безпілотників випускають такі пристрої, не вказуючи на їхнє військове призначення. Повідомлялося і про промислову розробку коптерів з пристроями для скидання боєприпасів та можливу передачу їх українській армії.

У деяких випадках потрібне встановлення на квадрокоптер додаткової камери наведення, що дозволяє оператору виконати прицільний кидок гранати.

Дрон малоефективний у вітряну погоду – його політ стає нестійким, а боєприпас, який скидають, сильно відхиляється від цілі. Для нічних атак БПЛА необхідно обладнати тепловізійною камерою, що збільшує його вартість.

Дешевий квадрокоптер не має захищених каналів зв’язку і легко перехоплюється сучасними засобами радіоелектронної боротьби – тими самими “дронобійками”.

Але поки що на російсько-українському фронті найходовішим залишається китайський “Мавік-3”.

Ціна “Мавік-3” – приблизно 3 тис. доларів вроздріб. Сума виглядає значною, але для військових бюджетів це копійки. Наприклад, один винищувач F-16 коштує, за різними оцінками, від 43 до 55 млн. доларів – на ці гроші навіть за роздрібною ціною можна закупити 14-18 тис. “Мавіків”.

Атакуючий дроном ризикує лише самим апаратом. І зрозуміло, чим ризикує противник, на позиції якого влаштують наліт такі “Мавіки”. А вони можуть здійснити не один рейд.

В Україні для ЗСУ “Мавіки” в абсолютній більшості випадків купують волонтери та родичі бійців. Керівництво надто серйозно їх не сприймає, а міністр оборони навіть назвав “весільними дронами”.

“Не ідеалізуймо “Мавіки”. У мене в закупці їх немає, щоб ви розуміли. Військові не сприймають, наші генерали їх називають “весільні дрони”. Бо цими дронами знімають весілля. Те, що наші унікальні хлопці-креативники їх використовують для ведення, скажімо так, маленької окопної боротьби і знищення в тому числі ворогів, цьому – нашому креативу і винахідливості – аплодують. “Мавік” живе добу-дві максимум, якщо його серйозно використовують. Але давайте без ілюзій: цей дрон не змінить ситуацію на полі бою”, – заявляв Резніков.

За що піддався критиці волонтерів, які називають ці дрони очима війни.

Чи важко збити коптер?

Зі звичайної вогнепальної зброї – так, важко. Теоретично можна, але це приблизно те саме, що влучити по качці, яка летить, з автомата. Оптика тут навряд чи допоможе – майже нереально утримати в прицілі гвинтівки хаотично рухому ціль на тлі неба за відсутності орієнтирів.

Мисливці на диких птахів використовують виключно патрони з дробом або картеччю – у них велика площа розсіювання. Дрон, який близько летить, теж легше збити з гладкоствольної мисливської рушниці, ніж з нарізної зброї.

Але, по-перше, ефективна дальність стрільби з дробовика не перевищує 50 метрів, по-друге – де його взяти на передовій, цей дробовик?

І все ж таки відкривати вогонь по безпілотнику, який збирається тебе атакувати, має сенс.

На всіх відеозаписах з успішними кидками гранат солдати не намагаються протидіяти – вони або не бачать небезпеку, або в паніці намагаються врятуватися втечею. Ймовірно, якби вони почали стріляти по коптеру, оператор не ризикував би апаратом і перемикнувся на пошуки легшої цілі.

Найефективніше фронтовим квадрокоптерам протидіють засоби радіоелектронної боротьби – системи придушення сигналу, перехоплення та підміни навігаційних даних.

Що змінює масове застосування коптерів із гранатами?

В умовах позиційної війни бойові квадрокоптери набувають гібридних функцій – вони можуть виконувати роль як диверсійно-розвідувальних груп, так і снайперів, і навіть фронтової авіації.

Наявність у противника великої кількості таких дронів робить вкрай небезпечним не тільки переміщення особового складу та техніки, а і їхнє перебування на відкритому просторі поблизу передової.

Для протидії масованим атакам коптерів-гранатометників необхідні великі поєднання РЕБ із найсучаснішим озброєнням. З урахуванням протяжності російсько-українського фронту – це тисячі висококласних фахівців та ще десятки тисяч солдатів для їхнього захисту.

В іншому випадку військовослужбовцям на передовій залишається або будь-якої миті чекати “подарунок” з неба, або сидіти в норах. Окоп проти дрона з гранатою – вже не панацея