Про Ніжин чули всі. Деякі навіть там бували.
Для багатьох Ніжин – місто бешкетно-студентського періоду Гоголя. Саме в цьому місті майбутній письменник розпочав свою творчу діяльність. Пробував себе на сцені, писав вірші, перші оповідання.
У Ніжині Іван Мазепа одержав гетьманські клейноди від короля Речі Посполитої. У XVII столітті Ніжин був центром найбільшого в Україні козацького полку, стає освітнім та науковим центром Лівобережної України. Звідси починав свій життєвий шлях навколосвітній мореплавець Юрій Лисянський, саме в Ніжині почала свою театральну діяльність Марія Заньковецька.
Родом з Ніжина Роман Ракушка-Романовський, церковний та культурний діяч, Іоанн Максимович архієпископ Білорусії Георгій Кониський, історик і археограф Микола Бантиш-Каменський, учений Олександр Знойко, співак Марк Бернес, дружина Пабло Пікасо, Ольга Хохлова. Тут провів дитячі роки та навчався Олександр Богомолець —український радянський патофізіолог.
Та й сучасна російсько-українська війна теж не оминула Ніжин. В історичному центрі міста похований один із Героїв України – Олександр Мацієвський, родом із Молдавії, солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни, якого розстріляли за вигук «Слава Україні!».
За тисячу років літопис Ніжина зібрав таку кількість історичних подій та фактів, що його можна ставити в один ряд з іншими туристичними містами України, які відвідували численні туристи до масштабної війни 2022 року. З початком війни життя змінилось. Не до розваг.
Але і зараз, коли всі наші думки та молитви за Україну, за героїв-воїнів, які захищають нашу країну, нашу родину, наше життя, є сенс поїхати до Ніжина, звернутися до історичного минулого, отримати енергію від сакральних місць та відчути ментальну підтримку від славнозвісних пращурів.
Отже, Ніжин. Невеличке містечко в Чернігівській області. Зелене, чисте, атмосферне, затишне. Здається, старосвітське життя ХІХ століття завмерло на вулицях історичного центру.
Це одне із небагатьох міст України, яке зберегло планування та забудову XVII – XVIII століть і характерні риси свого історичного минулого. По кількості сакральних пам’ятників, Ніжин перевершує багато історичних міст України.
Ніжин – четверте за кількістю збережених давніх храмів місто України. Тут можна побачити 117 пам’яток архітектури, 72 історичні пам’ятки, 12 монументальних пам’яток різних епох. Близько 300 пам’яток зодчества та цінних будівель, три собори та 16 церков.
Це місто довгий час славилось своїми ярмарками, ремісниками, майстрами, зброярами, купцями, лікарями.
Саме звідси смачні ніжинські огірки. Зелені, хрумкі, запашні– вони стала улюбленою стравою кожної української родини. Це – символічна візитівка Ніжина. А придумали цей рецепт ніжинські греки.
Греки не тільки солили огірки, але й сприяли розбудові Ніжину.
Після розпаду Візантії, греки роз’їхалися по всім світам.
В далекому 1657 року Богдан Хмельницький спеціальним універсалом надав грецьким купцям великі пільги у торгівлі. 1675 року грецькі купці заснували в Ніжині колонію, побудували крамниці, відкрили першу кав’ярню, спорудили православні храми. Зараз в центрі міста зберігся комплекс грецьких сакральних споруд – Всіхсвятська, Троїцька і Михайлівська церкви. Також збереглися споруда грецького магістрату, житлові будинки греків, грецький некрополь.
Центр міста вражає своїм колоритом: ошатні хатини, чисті вулиці, зелені сквери, вказівники на кожному перехресті – не заблукаєш.
Величезна кількість храмів на одному квадратному кілометрі спонукає до неквапливих прогулянок, до розмірного життя тихого містечка.
У місті збереглась аптека, яка стала вже символом міста. Рік заснування 1777 р. Вона й досі працює. Аптека Михайла Лігди надзвичайно цікавий туристичний об’єкт. Тут зберігаються артефакти та інформація про людей, які жили у Ніжині 300 років тому.
Дуже колоритний музей поштової станції – одна з оригінальних історичних локацій Ніжина, що користується незмінною популярністю в туристів, які відвідують місто.
Музей «Ніжинська поштова станція» — унікальний для України музейний заклад, присвячений розвиткові поштової справи у XVII — на початку XX століть.
Взагалі то Ніжин – своєрідний музей під відкритим небом. Для детального його дослідження потрібно не менше двох днів, аби встигнути помилуватися архітектурою міста, відвідати чисельні храми, зазирнути в музеї. А їх в місті майже десяток.
Тільки в університеті Ніжина я нарахувала п’ять музеїв: картинна галерея, Музей “Homo sovieticus”, Музей історії Ніжинської вищої школи, Музей Миколи Гоголя, Картинна галерея, Науково-природничий музей.
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя– один із найстаріших освітніх закладів України, який заснований у 1805 р. на кошти братів Олександра та Іллі Безбородьків як Гімназія вищих наук зі статусом вищого навчального закладу університетського типу.
Університет захований в здичавілому графському парку, який зберігає в своїх нетрях таємниці багатьох ніжинських студентів.
В одному із храмів Ніжина нам розповіли про історію написання гоголівського Вія.
Виявляється, ця містична повість має своє підгрунтя.
Якось, під час веселого застіллі, місцевий дяк розказав історію, як в одну церкву привезли відспівувати молоду панночку – дочку козацького сотника. Біля неї в ночі мав сидіти і читати молодий диякон. Ось він і сидів в темній церкві, читав молитви та заглядався на панночку. Але не молода дівчина приваблювала бідного диякона – на руці панночки відсвічував перстень з величезним коштовним камінням За цей перстень пів Ніжина можна було скупити. Врешті –решті, жадібність перемогла – диякон потягнув перстень. Перстень був вузький, практично врізався в палець покійниці. Прийшлось хлопцю повозитися, стягуючи цю прикрасу і, в якийсь момент, панночка ожила. Диякон вмер від переляку.
Виявилось, що дівчина впала в летаргічний сон і від больового шоку прийшла до тями.
Ця історія настільки вразила фантазію молодого Гоголя, що він розписав цей епізод у повісті Вій, а своїх друзів, попереджав, аби вони його випадково не поховали під час летаргічного сну.
Правда це чи ні, але кожне місто повинно мати свою легенду, а Ніжин їх має безліч.
Серед них – вінчання Богдана Хмельницького в Миколаївському соборі.
За історичними джерелами, Миколаївський собор будувався в Ніжині коштом полковника Івана Нечипоровича Золотаренка та його матері, і вважали цей козацький собор полковий. Причетність родини Золотаренків до будівництва ніжинського Миколаївського собору підтверджують і місцеві перекази. Зокрема, у Ніжині досі можна почути розповіді, що саме в цьому храмі вінчалися гетьман Богдан Хмельницький і Ганна Золотаренко. Як відомо, сестра ніжинського полковника була третьою дружиною гетьмана, але документально підтверджено, що їхнє вінчання відбулося 1652 року в Корсуні, ще до закладення мурованого ніжинського соборного храму.
Дивовижне місто з потужною історією.
Місце для роздумів, для релаксу, для перевантаження. Для мене ще одне місце сили.
А таких місць в Україні – безліч.
Ми маємо що зберігати. Ми знаємо, за що ми воюємо.
Наталка Іванченко