У підземному торговому центрі біля Бессарабської площі представлено виставку з колекції Музею моди Марини Іванової, присвячену періоду правління королеви Вікторії — від середини ХІХ до початку ХХ століття.
Вікторіанська епоха (1837–1901) стала одним із найвпливовіших періодів в історії європейської моди. Саме в цей час формуються силуети, конструкції та естетичні принципи, які й сьогодні активно цитуються сучасними дизайнерами.
Жіночий костюм вікторіанської доби
Основним елементом жіночого вбрання впродовж більшої частини епохи залишався корсет, що формував характерний силует із максимально підкресленою талією. У ранній період поширюється кринолін — жорстка конструкція, яка створювала значний об’єм спідниці та контрастувала з вузьким ліфом.
У середині ХІХ століття, разом із появою Будинків моди та магазинів готового одягу, мода стає доступнішою для ширших верств населення. Кринолін ускладнюється конструктивно, набуваючи металевого каркаса, і стає характерною ознакою жіночого костюма цього часу. Силуети вбрання вирізняються закритістю та стриманістю.
У другій половині століття кринолін поступово витісняється турнюром — конструкцією, що формувала об’єм у задній частині сукні. Періоди «першого» та «другого турнюру» характеризуються надзвичайною декоративністю: використовуються драпірування, рюші, волани, вишивка, оксамит та складні текстильні оздоблення.
Короткий етап, відомий як «Natural form», відзначається прагненням до більш природного силуету: спідниця стає вужчою, об’єм зникає, акцент робиться на чітко окреслену форму фігури. Наприкінці ХІХ століття жіночий костюм знову набуває закритості, за винятком вечірніх суконь.
Пізній вікторіанський період і зміни в моді
Кінець ХІХ століття ознаменувався поступовою раціоналізацією жіночого одягу. Поширення активних форм дозвілля сприяло спрощенню силуету та відмові від громіздких конструкцій. У моду входить стиль модерн, у якому акцент переноситься на верхню частину костюма — з’являються блузки з декоративними рюшами та об’ємними рукавами типу «бараняча нога».
Колір, прикраси та аксесуари
Для вікторіанської доби характерна розвинена траурна культура, що позначилася на колірній гамі жіночого вбрання. Переважали чорний, білий та стримані темні відтінки. Особливої популярності набув зелений колір, пов’язаний із появою нових барвників.
Прикраси відігравали важливу роль у формуванні образу. Поширеними були брошки, а також меморіальні прикраси, виготовлені з використанням волосся померлих. Серед характерних аксесуарів епохи — ажурні парасолі від сонця, віяла, мереживні рукавички, шатлени, шалі та бальні книжки.
Виставка запрошує ознайомитися з естетикою вікторіанської моди — складною, багатошаровою та символічною, яка віддзеркалює соціальні й культурні трансформації своєї епохи.