Старовинна столітня будівля Гуляйпільського краєзнавчого музею витримала буремні роки війн ХХ століття, але не пережила повномасштабне вторгнення. Попри численні обстріли та руйнацію України вдалось зберегти експонати — їх евакуювали до інших установ. Тепер же, коли Гуляйполе розділене лінією розмежування, а приміщення музею повністю знищене, окупанти звинувачують ЗСУ у його розграбуванні та підриві будівлі.
Що насправді сталось із Гуляйпільським краєзнавчим музеєм — розбирались кореспонденти Суспільного.
Музей як один із символів міста
Мармурові сходи, які ведуть до бюста Махна — так пригадує музей у Гуляйполі переселенка Світлана Щобак. Для місцевих будівля завжди була важливим символом міста:
“Була експозиція Нестора Махна. Тачанка стояла, потім якісь прапори висіли. Зброя, фотографії. Оце ж було. І потім уже спускаються в підземелля. От мені оце найдужче сподобалось. Воно ж саме приміщення таке красиве. Оце музей, і рядом РАЦС. І оце ж розписувались, а фотографуватися — на фоні оцього музея”.
Музей працював завдяки ентузіазму його працівників та любові місцевих жителів, котрі постійно приносили нові експонати:
“Люди ж віддавали речі. Диван якийсь, якому 200 років. Ткацький станок стояв, а я його пам’ятаю, мама робила. Ці рогачі, лопати. Ще й співробітники такі були, вони фанати свого діла були. І вони… От навіть уже війна була, вони, може в кого залишилось, вони там і скрині збирали, вже під час війни. Багато просили: “приносьте, давайте”.
Музей був дуже цікавий, правда. Це була як візитна карточка міста.
Зруйнована історія Гуляйполя
З початком повномасштабного вторгнення музей у Гуляйполі неодноразово потрапляв під російські обстріли. Та місцева влада разом із працівниками установи продовжували оберігати крихку спадщину міста:
“Музей — це в першу чергу історія нашого міста, нашої громади. Ми неодноразово його максимально намагались зберегти. Ремонтували кришу, накривали брезентом, забивали вікна OSB-плитами. Тобто різні були процеси, щоб максимально зберегти музей”, — розповів міський голова Гуляйполя Сергій Ярмак.
Для того щоби зберегти історію міста, експонати з Гуляйполя поступово вивозили у більш безпечні місця:
“Було декілька ходок. Знаходитися в Гуляйполі — це вже небезпечно. Тому ми протягом 2022 і 2023 років намагалися вивезли, найцінніші експонати, які ми тільки змогли зберегти. Це ми робили максимально в темну пору. Це було максимально рано зранку, працівниками комунальних підприємств і працівниками міської ради, які працювали у Гуляйполі, ми заганяли туди транспорт, це були бусіки вантажні, в які дуже швидко завантажували всі ці експонати і евакуювали. Ми розуміли, що з кожним місяцем ситуація ставала все складнішою і складнішою, і надалі ми не змогли б евакуювати це майно”.
Нині експонати перебувають у безпечному просторі, з ними працюють музейники. Сама ж будівля краєзнавчого музею, неодноразово пошкоджена обстрілами окупантами, вщент зруйнована.
Історія Гуляйпільського музею
Будівля краєзнавчого музею була збудована у 1901 році — тоді, 1 грудня, тут відкрили банк Товариства взаємного кредиту за ініціативи торгового дому “Б. Кернер та сини”.
“За десять років існування установи вона здійснила загальний оборот по всім операціям на суму 26 мільйонів 392 тисячі рублів, надаючи кредити різним верствам населення, зокрема селянам, на купівлю сільгосп інвентарю, оренду землі тощо”, — розповіли в ГО “Гуляйпільські старожитності”.
У 1920 роках у приміщенні діяло управління єврейського колонізаційного товариства, а у 1930 роках — районна поліклініка.
Під час німецької окупації у цій будівлі створили православну церкву, яку в повоєнний час замінили будинком культури.
З 1969 року в будівлі створили місцевий краєзнавчий музей.
Попри війни та час архітектурна пам’ятка збереглася до 2022 року без руйнувань та перебудов. Втім з початком повномасштабного вторгнення зазнала численних обстрілів та пошкоджень.