Під час відбудови зруйнованого російським обстрілом музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі робітники виявили під паркетом невідоме раніше підземне приміщення. Історики та археологи припускають, що це могла бути криївка.
Потаємну кімнату розміром 4 на 2,3 метра і завглибшки майже 2 метри виявили безпосередньо біля входу до будівлі під час демонтажу залишків підлоги. Стіни виявленого об’єкта обкладені каменем. За свідченнями археологів, приміщення повністю засипали землею, а під час розкопок цінних історичних артефактів там не знайшли, виявивши лише скляні пляшки та побутові предмети радянського періоду.
Фахівці висунули припущення, що об’єкт слугував криївкою, яку керівник підпілля Роман Шухевич міг використовувати з міркувань безпеки. Досі було відомо лише про одну криївку в цьому будинку, яка розташовувалася між першим та другим поверхами.
Через залучення археологічної служби та проведення додаткових експертиз терміни виконання відновлювальних робіт дещо змістилися.
За словами директора ЛКП “Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Юрія Теліпського, на об’єкті вже завершили посилення старої основи та розпочали облаштування бомбосховища для відвідувачів. Стіни музею вимуровують вручну зі збереженої та законсервованої цегли первинної будівлі, щоб повернути їй автентичний вигляд.
Зведення стін та перекриття даху металевим каркасом планують завершити до кінця червня 2026 року, аби до дня народження Романа Шухевича (30 червня) було чітко видно контури відновленого меморіального комплексу. У майбутньому виявлену підземну кімнату інтегрують у загальний проєкт реконструкції, і вона стане частиною нової експлуатаційної експозиції.
Під час відбудови зруйнованого російським обстрілом музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі робітники виявили під паркетом невідоме раніше підземне приміщення. Історики та археологи припускають, що це могла бути криївка.
Потаємну кімнату розміром 4 на 2,3 метра і завглибшки майже 2 метри виявили безпосередньо біля входу до будівлі під час демонтажу залишків підлоги. Стіни виявленого об’єкта обкладені каменем. За свідченнями археологів, приміщення повністю засипали землею, а під час розкопок цінних історичних артефактів там не знайшли, виявивши лише скляні пляшки та побутові предмети радянського періоду.
Фахівці висунули припущення, що об’єкт слугував криївкою, яку керівник підпілля Роман Шухевич міг використовувати з міркувань безпеки. Досі було відомо лише про одну криївку в цьому будинку, яка розташовувалася між першим та другим поверхами.
Через залучення археологічної служби та проведення додаткових експертиз терміни виконання відновлювальних робіт дещо змістилися.
За словами директора ЛКП “Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Юрія Теліпського, на об’єкті вже завершили посилення старої основи та розпочали облаштування бомбосховища для відвідувачів. Стіни музею вимуровують вручну зі збереженої та законсервованої цегли первинної будівлі, щоб повернути їй автентичний вигляд.
Зведення стін та перекриття даху металевим каркасом планують завершити до кінця червня 2026 року, аби до дня народження Романа Шухевича (30 червня) було чітко видно контури відновленого меморіального комплексу. У майбутньому виявлену підземну кімнату інтегрують у загальний проєкт реконструкції, і вона стане частиною нової експлуатаційної експозиції.
Під час відбудови зруйнованого російським обстрілом музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі робітники виявили під паркетом невідоме раніше підземне приміщення. Історики та археологи припускають, що це могла бути криївка.
Потаємну кімнату розміром 4 на 2,3 метра і завглибшки майже 2 метри виявили безпосередньо біля входу до будівлі під час демонтажу залишків підлоги. Стіни виявленого об’єкта обкладені каменем. За свідченнями археологів, приміщення повністю засипали землею, а під час розкопок цінних історичних артефактів там не знайшли, виявивши лише скляні пляшки та побутові предмети радянського періоду.
Фахівці висунули припущення, що об’єкт слугував криївкою, яку керівник підпілля Роман Шухевич міг використовувати з міркувань безпеки. Досі було відомо лише про одну криївку в цьому будинку, яка розташовувалася між першим та другим поверхами.
Через залучення археологічної служби та проведення додаткових експертиз терміни виконання відновлювальних робіт дещо змістилися.
За словами директора ЛКП “Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Юрія Теліпського, на об’єкті вже завершили посилення старої основи та розпочали облаштування бомбосховища для відвідувачів. Стіни музею вимуровують вручну зі збереженої та законсервованої цегли первинної будівлі, щоб повернути їй автентичний вигляд.
Зведення стін та перекриття даху металевим каркасом планують завершити до кінця червня 2026 року, аби до дня народження Романа Шухевича (30 червня) було чітко видно контури відновленого меморіального комплексу. У майбутньому виявлену підземну кімнату інтегрують у загальний проєкт реконструкції, і вона стане частиною нової експлуатаційної експозиції.
Фото: ЛМР