З палаючої будівлі на Подолі встигли винести картину Марії Примаченко та прапор України, який підняли над Чорнобильською АЕС одразу після деокупації у 2022 році, про це повідомило Міністерство внутрішніх справ України. Але близько 40% експонатів постійної експозиції було безповоротно втрачено.
У ніч з 23 на 24 травня 2026 року ракетний удар зруйнував будівлю Національного музею “Чорнобиль” на київському Подолі. Музей щойно відкрився після масштабної реставрації з оновленою експозицією до 40-х роковин аварії на ЧАЕС.
Рятувальники, поліцейські та працівники музею розпочали евакуацію одразу після удару, втім врятувати вдалося не все. Про наслідки руйнувань УП.Культура поспілкувалася з директоркою музею Віталіною Мартиновською.
Директорка дала свої коментарі під час рятувальних робіт у музеї, що на час створення матеріалу тривають вже третій день.
Що було в музеї
Нова експозиція називалася “Чорнобиль: люди і сенси”. Музей свідомо відмовлявся від образу мертвої зони, а натомість пропонував подивитися на Чорнобиль як на простір пам’яті, людської гідності та відродження, особливо під час повномасштабного вторгнення.
Будівля колишнього пожежного депо на провулку Хорива, 1 сама є пам’яткою архітектури й була відреставрована. Її розділили на три рівні: на першому поверсі була бібліотека, коворкінг, мультимедійна та виставкова зали; на другому знаходилася постійна експозиція з хронологією подій Чорнобильської катастрофи, особистими історіями ліквідаторів і постраждалих, огляд сучасного стану зони відчуження.
Загалом до експозиції увійшли понад тисячу експонатів: автентичні предмети, копії, репринти, тактильні 3D моделі 3 та 4 енергоблоків станції до та після аварії. Усі вони супровождувалися елементами мультимедіа.
На третьому розташували освітні простори, де планували проводити заняття та лекції, а також зберігалися матеріали з історії та етнографії Полісся у співпраці з Чорнобильським біосферним заповідником.
Окремою частиною експозиції був феномен попкультурного проявлення Чорнобиля – гри S.T.A.L.K.E.R., яка популяризувала альтернативну історію про зону відчуження на території України на увесь світ.
Також були представлені мистецькі рефлексії на тему катастрофи, зокрема проєкт “Чорнобильдорф” та роботи Марії Примаченко – художниці з Полісся, деякі з робіт якої зображували образи-символи зони відчуження.
Оновлена експозиція відкрилася 26 квітня 2026 року – рівно до 40-х роковин аварії на ЧАЕС. Директорка музею Віталіна Мартиновська каже, що це було результатом року напруженої роботи команди:
“Це була дуже сучасна експозиція з мультимедійним обладнанням і інтерактивами. Вона була переосмисленою, у ній було підсвічено багато нових фактів. Дуже шкода цієї втрати – фактично втратилася велика частина роботи команди“.
Андрій Брижук, заступник директора Острозького замку, напередодні російського удару відвідував музей й розповів про деякі з експонатів: “Не полишає думка про те, як країна-гній нищить одну родину і водночас намагається перетворити на радіоактивний пил її історію, стерти її до основ. Навіщо? Це питання, мабуть, ніколи не матиме відповіді.
Йдеться про історію Валерія Ходемчука – оператора головного циркуляційного насоса четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС. Він став першою жертвою катастрофи і назавжди залишився похованим у руїнах четвертого блоку. Марія Примаченко присвятила кілька робіт Валерику, як вона його називала. Одна з них має такий підпис:
“Ца птиця увезде летає свого чоловіка шукає. А єго не где не має. Єго тіло повсьої украіни розлятілось. Будуть ростії квіточки, будуть рвать дітьочки до могилок нести. А моя могіла у небо полетіла. Валерик Ходімчук в 4 блоці погиб 86 р. […]
27 квітня 2026 року, до 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС, відкрито оновлену експозицію Національного музею “Чорнобиль”. Серед експонатів були представлені речі людини, яка не повернулася зі своєї зміни: сорочка Валерія Ходемчука, нагороди, характеристика з місця роботи та відривний календар, відкритий на даті 27 квітня 1986 року“.
Що втрачено
Через обвал перекриттів між другим і третім поверхами частину експонатів не встигли евакуювати. За попередніми оцінками, це близько 40% того, що було представлено в експозиції. Але Мартиновська уточнює: ця цифра стосується лише експозиційних предметів, а не всієї колекції.
“Музейні предмети можна поділити на ті, що знаходилися у фондосховищах, і ті, що експонувалися. Фондосховища вдалося евакуювати в повному обсязі. Навіть під час операції із зачищення завалів ми продовжували їх евакуацію”.
“Там була велика колекція етнографічних предметів, культові предмети, стародруки, ікони та різні елементи оздоблення, привезені з церков, які діяли в зоні відчуження. Ці предмети, ймовірно, втрачено через обвал масивного шару бетону”.
Втім пошукова робота триває і дає результати. Лише за один день під завалами знайшли ще близько 40 експонатів. Директорка не поспішає з остаточними цифрами:
“Про частину з них можна буде говорити лише після завершення розбору завалів – знайдені вони чи ні. Найближчими днями ми зможемо вийти з більш точною інформацією”.
Співзасовник лабораторії сучасної опери Opera Aperta Ілля Разумейко також повідомив: “Експозиція нашої опери “Чорнобильдорф” була знищена росіянами сьогодні вночі і згоріла повністю разом з іншими історико-культурними артефактами“.
Як повідомив речник управління ДСНС Павло Петров, меморіальну скульптуру “Мадонна Чорнобиля” працівники служби тимчасово прибрали з території, щоб безпечно розчистити завали. На фотографіях помітно, що арка і дзвони з композиції скульптури вірогідно були пошкоджені й демонтовані раніше.
Історія музею “Чорнобиль” і як допомогти
Музей починався як виставка – у 1992 році, в першу річницю Чорнобильської трагедії, пожежники Київщини й учасники ліквідації організували фотодокументальну експозицію під назвою “Пам’ять мужності і слави”. З неї виріс музей.
У 1996 році указом президента він отримав статус національного. У 1997-му відбулося найбільше поповнення колекції за всю історію: 1446 експонатів за один рік. У 2010-му в простір імплементуваои перші інтерактивні технології, сенсорні термінали, також почали отримувати різні гранти, зокрема й від уряду Японії. У 2019-му Національний музей “Чорнобиль” відвідали рекордні 79 тисяч відвідувачів.
У 2024 році почалася підготовка до оновлення музею і реставрації будівлі – Подільської поліцейської дільниці XX ст. Її використовували як пожежною частиною та управлінням пожежної охорони Київської області, яке взяло на себе основний удар з гасіння пожежі на ЧАЕС. Депо є пам’яткою архітектури місцевого значення, водночас розташовується на пам’ятці археологічній – “Культурний шар Подолу”. Під час дослідження території проводили й археологічні роботи, адже мали будувати укриття.
І вже у 2026 році закінчилася масштабна реставрація простору: відновили фасад, вдубували інклюзивні ліфт та пандуси, облаштували укриття.
Сама директорка іституції переконана, що згодом музей можна буде відновити:
“Наразі вирішальним є питання стану будівлі. Якщо розкласти завдання для себе як керівниці, то пріоритет – це аварійні роботи і збереження історичної будівлі. Потім ми будемо повертатися до питання створення нової експозиції.
Наразі нам потрібна буде волонтерська допомога, щоб навести порядок у будівлі і повністю виконати демонтажні роботи. Є багато пропозицій від друзів музею і знайомих, які готові долучитися”.
За словами Мартиновської, наразі Міністерство внутрішніх справ напрацьовує механізм залучення донорських і благодійних коштів. Паралельно мають забезпечити механізми для прозорого та ефективного використання усіх внесків. Найближчим часом буде зрозуміло, на якому майданчику відбуватиметься збір і як забезпечуватиметься звітування. У музею водночас діє благодійний рахунок, і він продовжує працювати.