Реєстр збитків для України, завданих агресією російської федерації, відкрив дві нові категорії заяв щодо пошкодження, знищення або втрати об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей. Відтепер заяви за цими категоріями можуть подавати держава Україна, органи місцевого самоврядування, державні й комунальні установи, а також юридичні особи всіх форм власності.
Йдеться про категорії B2 та C2 «Пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей». Категорія B2 передбачена для заяв держави Україна, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ, категорія C2 — для юридичних осіб усіх форм власності.
Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила, що відкриття цих категорій є важливим кроком до фіксації завданої росією шкоди українській культурі та майбутнього відшкодування збитків.
«росія цілеспрямовано руйнує українську культуру — наші музеї, театри, бібліотеки, пам’ятки та інші культурні об’єкти. Кожен такий злочин має бути належно зафіксований, а завдані збитки — відшкодовані. Відкриття окремих категорій у Реєстрі збитків для культурних цінностей дає державі, громадам, установам та юридичним особам конкретний міжнародний механізм документування цих втрат. Це ще один важливий крок до відповідальності росії та майбутніх репарацій за те, що вона знищила або пошкодила в Україні», — зазначила Тетяна Бережна.
Реєстр збитків для України заснувала Рада Європи 16 травня 2023 року. Це сталося у відповідь на низку резолюцій, які прийняла Генеральна Асамблея ООН після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.
Йдеться, зокрема, про Резолюцію A/RES/ES-11/5. Вона визнала, що Росія повинна бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права та має виплатити репарації за завдану шкоду. Резолюція також визнала необхідність створення міжнародного механізму відшкодування збитків і рекомендувала створити міжнародний реєстр збитків в якості першого кроку у цьому процесі.
Заяви про пошкодження подаються у цифровому форматі через державний вебпортал «Дія», а після оцінки Радою Реєстру можуть бути офіційно внесені до нього та надалі слугувати фактичною і доказовою базою для майбутніх репарацій.
Заступниця Міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар зазначила, що Мінкульт спільно з командою Реєстру працювали над створенням категорій, які стосуються культурних цінностей.
«Для сфери культури принципово важливо, щоб масштаб завданих росією втрат був задокументований в Україні, а також належно представлений у міжнародному компенсаційному механізмі. Ми разом із командою Реєстру працювали над тим, щоб особливості культурних цінностей були враховані в категоріях заяв. Тепер установи, громади та юридичні особи отримують практичну можливість фіксувати завдану шкоду для подальшого розгляду в межах міжнародного механізму відшкодування», — сказала Анастасія Бондар.
Загалом Реєстр раніше уже відкрив 31 категорію. Він отримав понад 188 тисяч заяв, із яких понад 58 тисяч розглянуто та внесено до Реєстру як прийнятні.
Реєстр охоплює широкий спектр збитків, втрат і шкоди, зокрема втрату історичної, культурної та релігійної спадщини, пошкодження та знищення майна, критичної інфраструктури, екологічну шкоду та економічні втрати. Наразі до Реєстру приєдналися 44 держави та Європейський Союз.
Паралельно триває створення наступного компонента міжнародного компенсаційного механізму. У грудні 2025 року було ухвалено Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Її вже підписали 39 держав та Європейський Союз.