У XVI столітті тюльпан, який раніше до того вирощували в Ірані і Османській імперії, дістався Західної Європи. Квітка спершу підкорила Францію, де нібито цибулина тюльпану вважалася солідним посагом.
Утім, на початку XVII століття у Нідерландах тюльпан все ще залишався новинкою, особливо великий дефіцит існував на цибулини рідкісних сортів. А зимою 1636-1637 років країну охопила справжня «тюльпаноманія». Ціна за цибулину могла становити від 3000 до 4200 гульденів залежно від її розміру у той час, коли кваліфіковані майстри заробляли за рік удесятеро менше!
Корчми та заїжджі двори перетворювалися у справжні тюльпанові «біржі», адже саме там зустрічалися тогочасні торговці. Зрозуміло, що застілля, якими супроводжувалися угоди, не сприяли тверезості мислення. За 3 роки торгів за спекулятивними завищеними цінами сума угод щодо тюльпанів досягла більше 10 мільйонів золотих монет. Саме у таку суму оцінювали всю Ост-Індську компанію!
Рекордною була угода, де за 40 цибулин тюльпанів дали 100 тисяч флоринів. За цю ж ціну можна було б придбати 1000 корів!
Упродовж року торговці підписували контракти у нотаріуса щодо придбання тюльпанів у кінці сезону (фактично ф’ючерсний договір). Так жителі Нідерландів, яким належить багато винаходів сучасних фінансових інструментів, створили ринок тюльпанових цибулин.
Пік лихоманки припав на жовтень 1636 – лютий 1637 року. Почалася паніка, адже люди залишилися з тюльпановими контрактами на руках, але викуповувати цибулини вони тепер не хотіли. У цей час інвестори занурилися у хаос невизначеності, адже не знали об’єму пропозицій на наступний рік. Старі цибулини вже посаджені, а яким буде урожай – невідомо.
Тюльпаноманія вважається першою зафіксованою спекулятивною чи економічною бульбашкою – торгівлею у великих обсягах за цінами, які значно розходяться зі справжньою вартістю товару.
Фінансові бульбашки з’являються навіть за умови відсутності невизначеності чи спекуляцій. Інколи причиною їхнього виникнення може бути поява нових соціальних норм. Оскільки часто важко визначити справжню ціну на реальному ринку, виявлення бульбашок, як правило, відбувається у ретроспективі, після раптового падіння цін.
Цікаво, що причиною лихоманки рівною мірою вважають жагу до наживи і естетичні вподобання. Завезені тюльпани легко піддалися селекції, яка сильно видозмінювала квітку. Характерна особливість цієї рослини – схильність до мутацій, тому садівники дуже швидко вивели двоколірні сорти. Новинки ставали предметом колекціонування – усім хотілося придбати рідкісні види тюльпанів.
Сучасні історики зауважують, що масштаби тюльпаноманії переоцінені, а спекуляції були характерними для невеликої групи людей, хто міг собі це дозволити. Обвал був викликаний нестабільністю та страхом, що пропозиція перевищить попит.
Економісти та історики досі сперечаються про те, що це було – піраміда, фінансова бульбашка чи одна з перших економічних криз, та врешті, чи справді її наслідки були настільки катастрофічні для країни.