Кам’яне диво, якого не бачила Україна. Чому сваряться за древній курган біля Дніпра

  • admin
  • 31.05.2021
  • Коментарі Вимкнено до Кам’яне диво, якого не бачила Україна. Чому сваряться за древній курган біля Дніпра

Навколо унікального кургану у Дніпропетровській області, якому п’ять тисяч років, розгорілися неабиякі суперечки між активістами та археологами.

Вчені вважають, що пам’ятку треба розкопувати та вивчати, поки вона не зникла остаточно, а активісти бачать у цьому знищення кургану в інтересах забудовників.

Спір відбувається навколо кургану, який ретельно досліджують науковці, тоді як багато таких пам’яток просто зникає після розграбування чорними копачами.

Він розташований просто біля українського мегаполіса, а тому і земля тут є дуже цінним ресурсом, особливо для забудовників.

Чим унікальний курган, чому навколо нього так багато галасу і як безслідно зникають подібні древні пам’ятки України.

Понад 5 тисяч років

Більше місяця село Новоолександрівка на Дніпропетровщині перебуває в епіцентрі гарячої полеміки між археологами та громадськими активістами, які звинувачують дослідників у руйнуванні пам’ятки.

Тут йдуть розкопки одного з найбільших курганів України. За оцінками археологів, йому п’ять тисяч років.

Курган на Дніпропетровщині
Підпис до фото, Кромлех – кам’яна споруда давніх культур – налічує 64 кам’яні брили

Цей вік вирахували за залишками кераміки, яка чітко вказує, що похованню близько 5300-5400 років. Ця різниця у датах виникла через те, що поховання добудовувалося протягом майже тисячі років.

У внутрішній частині кургану археологи досліджують одне з найбільших відомих кам’яних укріплень в Україні.

Кам’яне коло складається з 64 брил, кожна з яких важить близько тонни. Туристи його вже навіть жартома називають “українським Стоунхенджом”

Науковці кажуть, що кам’яну споруду такого масштабу та конструкції українська археологія ще не зустрічала.

“Те, що ми зараз бачимо, – великий крок для дослідження курганного будівництва. Зараз нас більше цікавлять не покійники, а сам курган”, – коментує археолог Андрій Аносов.

Кам’яне укріплення, або кромлех, не лише захищало курган від руйнування, а й символізувало межу між світом мертвих та світом живих, кажуть дослідники. Тут колись проводили ритуали та вшановували померлих.

Археолг
Підпис до фото, Археолог Дмитро Тесленко показує залишки кераміки доби енеоліту. Такі ж уламки зустрічаються і на розкопках трипільських поселень

Зараз археологи досліджують 21 поховання у центральній частині кургану. Але найцікавіші та найдавніші могили, за їхніми словами, розташовані нижче.

“Покійник – дуже “поганий”, розсипається на очах”, – розповідає археолог з 45-річним стажем Володимир Шалобудов, який поспішає завершити роботу.

“Якщо зараз я його не зроблю, через дві години він може сам по собі розсипатися на шматочки. Ми маємо зафіксувати кожну кісточку, кожну підстилочку. Цього вже більше не буде і за нашими розкопками покоління майбутніх вчених вивчатимуть цю культуру”, – пояснює він.

Кургани звели давні скотарі, які мандрували з місця на місце, переганяючи худобу, кажуть науковці.

Археологи упевнені, що з огляду на складність споруди, тут поховані люди високого статусу.

“Вони займали почесне місце в давньому суспільстві. Можливо, старійшини або інші поважні люди, які в разі небезпеки могли згуртувати біля себе одноплемінників та дати відсіч іншим племенам”, – розповідає BBC News Україна Дмитро дослідник Тесленко. Він є начальником Дніпровської експедиції “Охоронної археологічної служби України” Інституту археології НАН.

Мумія

В одному з давніх поховань раннього бронзового віку археологи знайшли сліди муміфікації.

Тіло, судячи з усього, без внутрішніх органів.

“Таких знахідок вкрай мало і вони дадуть нам знання про спосіб життя та поховання цього населення”, – пояснює Дмитро Тесленко.

Череп

Автор фото, Дмитро Тесленко

У багатьох похованнях видно сліди фарбування черепу вохрою (мінеральною фарбою червоного кольору) зі складними малюнками. Це частина релігійного обряду, яка символізувала продовження життя померлого у потойбіччі, а також свідчила про високий статус покійного.

Скотарі зазвичай не накопичували речі, тож лише кожне п’яте поховання містить артефакти: крем’яні знаряддя, намиста з кликів вовка або глиняні горщики.

Дивує, яким чином давні люди обробляли та переміщували величезні камені для кромлеха.

Геологи припускають, що їх могли доправляти сюди водними шляхами. Але не виключають і більш оригінального способу – на санях взимку.

Розкопки

Наразі триває польовий етап досліджень, але вже за тиждень всі рештки відправлять на аналіз антропологам Інституту археології, що дозволить визначити вік, стать, хвороби, заняття людини і навіть причину смерті.

Частину біоматеріалу відправлять до Німеччини на експертизу ДНК.

Загалом же дослідження триватимуть 2-3 роки.

Дослідження чи руйнування

Кургани Обсерваторії Безводівка

Автор фото, Олександр Кликавка

Підпис до фото, Кургани Обсерваторії Безводівка

Звинувачення у руйнуванні пам’ятки посипалися на археологів уже з перших днів розкопок. Спершу від місцевих жителів, а згодом і від громадських активістів.

Причиною стало те, що археологи прийшли услід за забудовником й разом з археологами з’явилися бульдозери.

Охоронна зона кургану потрапила у проєкт, за яким неподалік кургану планують звести котеджне містечко.

За законом, перед початком будь-яких будівельних робіт археологи повинні дослідити це місце на предмет культурної чи історичної цінності.

Саме це і стало приводом для звинувачень вчених у співпраці з забудовником, адже місцеві активісти хочуть, щоб кургани залишалися недоторканими.

“Це їхня робота – руйнувати пам’ятки, вони на це вчилися. Що таке розкопки кургану? Це коли він повністю ліквідується, а пам’ятка знищується та знімається з обліку”, – скаржиться BBC News Україна Олександр Кликавка, засновник громадського руху “Хранителі курганів”.

“Потім цю територію використовують для сільського господарства або забудови. Тобто рентабельність тих об’єктів вища, аніж історична цінність пам’ятки для місцевої влади та суспільства”, – аргументує він.

Волонтерський рух нараховує кілька десятків добровольців, які привертають увагу до розорювання та знищення курганів по всій країні.

Кургани

Автор фото, Олександр Кликавка

Активісти вважають, що археологи, як і фермери та забудовники, знищують історико-культурний ландшафт України.

“На початку ХХ ст. в Україні було близько 100 тисяч курганів, але скільки їх лишилося – невідомо. В районі Новоолександрівки на обліку 99 курганів, але проаналізувавши поля, ми побачили, що більша частина з них – розорана та зрівняна з землею. Штраф за незаконне розкопування курганів – копійчаний, і фермер більше отримає за збіжжя, аніж заплатить штраф. А правоохоронні органи цим займатись не хочуть”, – каже Олександр Кликавка.

Громадські активісти запевняють, що не воюють проти археологічних розкопок як таких, але хочуть, щоб виконували закони.

Для цього вони встановлюють інформаційні знаки, відновлюють межі курганів та сповіщають правоохоронців про незаконні розкопки.

Курган на Дніпропетровщині

Автор фото, Олександр Кликавка

“Щоб не було такого, що пам’ятка ліквідовується тільки тому, що вона стоїть в елітному райончику з дорогою землею. Щоб не оформлювалися заднім числом документи, тому що фермеру заважають господарювати кургани”, – додає активіст.

Що кажуть археологи

“Методика розкопки курганів вдосконалювалася протягом 40 років. На роботи отримані усі дозволи, а бульдозер використовують лише для високих курганів під наглядом фахівців”, – відповідає на закиди голова Спілки археологів України, історик та автор “Кодексу етики професійного археолога” Яків Гершкович.

Якщо цей курган копати вручну, каже науковець, то знадобилися б сили майже всіх археологів України.

“Цей медійний галас йде від людей, які мають дитячі уявлення про археологію. Так, кургани треба охороняти, але потрібно щось робити з трактористами та фермерами, які незаконно розривають пам’ятки, а вони (“Хранителі курганів”. – Ред.) обрали ворогами курганів археологів. Це повне безглуздя!” – вважає Яків Гершкович.

А в обласному центрі з охорони історико-культурних цінностей пояснюють, що курган треба досліджувати, адже він під загрозою знищення.

Курган на Дніпропетровщині

За останні 15 років пам’ятку руйнували земельними роботами, а місцеві жителі влаштовували тут катання на санчатах та квадроциклах. Курган просів на півтора метра, що за звичайних умов не трапилося б і за століття.

“Курган можна досліджувати по всій глибині аж до чистої материкової глини”, – коментує BBC News Україна Лідія Голубчик, директорка Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей.

“Далі пам’ятка стає науковим матеріалом. Всі знахідки з кургану за законом треба передати до музеїв. Курган знімається з реєстру: з нерухомого він стає рухомим об’єктом культурної спадщини. Це звичайна європейська практика. А галас здіймають випадкові люди, які хайпують з цієї теми”, – вважає вона.

Хто ж насправді руйнує кургани

туристи

Автор фото, Дніпровська археологічна експедиція

Підпис до фото, Сюди вже приїздять туристи

Ситуацію зі знищенням археологічної спадщини Яків Гершкович називає катастрофою. І справа не лише у фермерах, які не знають або ігнорують межі курганів.

“Чорні археологи або грабіжники існують не самі по собі. В Україні, як і в інших країнах світу, є певний механізм розграбування. Грабіжник – це нижча ланка, далі йдуть дилери, а ще далі – приватні колекціонери. Між ними стоять інтернет аукціони. В результаті відбувається катастрофа”, – вважає вчений.

Занепокоєння через знищення пам’яток археології висловив і Національний комітет Міжнародної ради з питань пам’яток та визначних місць (ІКОМОС), який закликав український уряд терміново розробити стратегію і програму збереження культурної спадщини України.

“Вкрай тривожна ситуація склалася у питанні збереження археологічної спадщини – відсутній реєстр пам’яток археології, безкарними залишаються несанкціоновані розкопки мародерів та нелегальний обіг археологічних артефактів”, – заявив президент Комітету Микола Гайда.

Проблема у тому, що закони про охорону пам’яток на практиці не виконуються, що дозволяє і надалі грабувати старожитності, нарікають науковці.

Водночас на охорону курганів грошей не виділяють.

Курган

Щоб припинити масштабний грабунок курганів вчені пропонують, аби в кожній області працювали державні інспектори-археологи, які б систематично оглядали пам’ятки.

Також необхідно відновити діяльність Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей.

А курган в Новоолександрівці незабаром отримає нове життя – після завершення розкопок на його місці має з’явитись музей просто неба. Кромлех буде у центрі рекреаційної зони з пішохідними доріжками та фонтаном.

Усі витрати обіцяє взяти на себе забудовник.

Місцеві жителі, свою чергою, створили ініціативну групу та звернулися до Міністерства культури, аби пам’ятку не знімали з обліку.

А туристи вже є – на місці розкопок археологи періодично проводять екскурсії.

Лише за останні вихідні побачити пам’ятку приїздили більше тисячі відвідувачів з різних куточків країни.

  • Ольга Волинська
  • для BBC News Україна, Дніпро