Цієї суботи вшановують 88-мі роковини Голодомору, який був в Україні в 1932-33 роках. Попри те, що після трагедії минуло багато часу, українці досі не знають багато її подробиць, та не мають свого повноцінного музею, де б могли про це дізнатися.

Скоро це може змінитися. Кілька місяців тому закінчився важливий етап будівництва великого меморіального комплексу біля метро Арсенальна в Києві поруч з нинішнім музеєм, зведеним ще за Ющенка.

Наступного року там планують виставки, а повністю музей має відкритися у листопаді 2023 року.

Це буде триповерхова будівля зі своїм парком, мостом та футуристичним дахом, покритим живими рослинами. Зверху дах нагадуватиме чи то розколоту зернинку, чи то хлібину, розламану на дві частини, чи, як каже директорка музею Олеся Стасюк, “тріщину в землі, з-під якої виходить правда від усіх тих людей, які були знищені під час Голодомору-геноциду”.

Чому музею так довго не було

З будівництвом музею довго затягували. Для цього бракувало політичної волі. У перші роки незалежності це була дражлива тема для українців.

Історики почали говорити про те, що Голодомор був спланованим знищенням українців, але багато людей не вірили у цілеспрямоване вбивство, розповідає Олеся Стасюк, історик за фахом.

Пам’ять про Голодомор в Україні почали активно відновлювати у 2005 році, за президента Віктора Ющенка. Тоді ж Україна, а згодом іще 16 держав, офіційно визнали ту трагедію геноцидом.

музей
Підпис до фото, Будівництво у розпалі, але вже видно обриси майбутнього музею

У 2009 році біля Арсенальної з’явився меморіал пам’яті жертв Голодомору – 32-метрова бетонна каплиця у вигляді білої свічки з позолоченим ґратчастим полум’ям.

Довго ця “Свічка пам’яті” виконувала роль і меморіалу, і музею, але місця для виставок було лише 400 квадратних метрів.

Цього замало, щоб розповісти, як, хто і чому організовував Голодомор, хто все ж таки про нього розповів, а також показати свідчення тих українців, які зуміли вижити.

музей

Автор фото, Фонд Музею Голодомору

Підпис до фото, А це – майбутній вхід з північного боку музею

Після Ющенка до влади прийшов Віктор Янукович, який вважав, що визнавати Голодомор як геноцид виключно українців було б “несправедливо”. За його словами, це спільна трагедія республік, які входили до СРСР.

Як тоді, так і зараз, Росія заперечує, що Голодомор був цілеспрямованим геноцидом. За Януковича призупинили будівництво меморіального комплексу, частиною якого була “Свічка пам’яті”.

Будівництво відновилось після Революції Гідності, коли громадські організації попросили про це президента Порошенка, та продовжилось після приходу до влади Зеленського.

Що буде всередині нового музею

музей

Автор фото, ВВС

Підпис до фото, Так виглядає сьогодні експозиція всередині меморіалу

Спочатку історики довго дискутували – це буде музей Голодомору-геноциду, тоталітаризму, російської окупації чи загалом злочинів комуністичного режиму?

Зрештою, в Україні бракує багатьох музеїв. Однак зупинились на тому, що це буде музей Голодомору-геноциду, але там розповідатимуть не лише про те, що сталося у 1932-1933 роках, а і що було до та після.

“Розповісти лише про цей злочин комуністичного режиму проти українців не можна, поки не поясниш, як це допустили, які наслідки це мало, як Україна це визнавала і боролась за правду про Голодомор у світі”, – розповідає директорка Стасюк.

У новому музеї буде бібліотека та архів, який збирають останні п’ять років, кінотеатр на 300 місць, де показуватимуть фільми про Голодомор, а також виставкові зали.

Там відбуватимуться як тимчасові тематичні експозиції, так і постійні. За словами Стасюк, зараз в Україні немає виставкових площ, які можна було б орендувати на пів року чи рік. На завершення будівництва очікують не лише дослідники голодоморів.

Основна ж експозиція буде величезною – площею в 3,5 тисячі квадратних метрів. Зараз Олеся Стасюк разом із колегами розмірковує над тим, що там показуватимуть.

“Експонатів завжди бракує, але ми шукаємо, – розповідає директорка. – Торік знайшли значок-нагороду, який вручали людям за проведення колективізації та ліквідації куркулів, заможних українців як класу. Тобто за таке навіть нагороджували”.

У новому музеї також будуть навчальні лабораторії для школярів та пекарня, де випікатимуть за рецептами 30-х років. За словами Стасюк, через Голодомор багато рецептів зникли, а тому зараз їх намагатимуться відновити.

голодомор

Автор фото, ЦДКФФА УКРАЇНИ ІМЕНІ Г. С. ПШЕНИЧНОГО

Підпис до фото, Розкуркулена сім’я біля свого колишнього будинку в селі Удачне Донецької області. 30-ті роки

Про Голодомор в Україні досі сперечаються

У 2019 році опитування соцгрупи “Рейтинг” показало, що 82% українців вважають Голодомор геноцидом.

Частина жителів західних регіонів одностайні, а на сході та півдні люди ще сумніваються.

А ще за місяць до Євромайдану у 2013 році твердження про геноцид підтримували лише 66%.

“Коли Росія розпочала війну, то багато хто зрозумів, що може це (Сплановане знищення українців – Ред.) все-таки було правдою”, – пояснює таку зміну настроїв Олеся Стасюк.

На її думку, таке тривале усвідомлення трагедії цілком зрозуміле. Після Голокосту євреї одразу почали збирати свідчення про спробу їх винищити, натомість українцям у СРСР не можна було говорити про Голодомор, а свідків з роками ставало все менше.

Але ще є живі свідки, цим людям по 95-105 років. Їхніми свідченнями і завершиться експозиція нового музею.

Однак вони відрізнятимуться від усіх попередніх відео, які відвідувачі могли бачити раніше, тому що жертви говоритимуть про Голодомор у контексті війни на Донбасі, і що історія може повторюватись.

“Тоді не треба було нищити всю націю, щоб управляти масами, достатньо було тільки знищити верхівку, – говорить Олеся Стасюк. – Ось і зараз знову потрібно бути сильними, тому що на війну йдуть ті, хто міг би стати лідерами країни, її опорою”.

Скільки ж було жертв?

музей

Автор фото, Facebook Музей Голодомору

Підпис до фото, У центрі фотографії – директорка музею Олеся Стасюк

Досі тривають суперечки навколо кількості жертв Голодомору. Прийнято вважати, що жертвами голоду в Україні стали від 3,9 мільйона до семи мільйонів людей.

Однак нещодавно національний музей Голодомору-геноциду опублікував книгу “Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань”, де вперше оприлюднили висновки криміналістичних експертиз.

Згідно з ними, всього в СРСР на етнічних українських територіях жертвами Голодомору стали 10,5 мільйонів. Олеся Стасюк пояснює, що у цю цифру входять не тільки ті, кого заморили голодом, а і ті, кого розстріляли чи вбили в ті часи іншим способом.

“Під час геноциду враховують всіх, така світова практика”, – каже директорка музею.

Однак чимало інших науковців не згодні з новою цифрою.

“Кількість убитих – не критерій для юридичної оцінки злочину”, – написав у своєму фейсбуці історик та депутат Володимир В’ятрович.

Геннадій Єфименко, старший науковий співробітник в інституті історії України, вважає, що деякі опубліковані в новій книжці документи – сфальсифіковані.

“Сьогодні насамперед шокує брехня керівництва музею Голодомору, яке здійснило відверту і неприховану фальсифікацію низки документів, які є ключовими у визначенні кількості втрат від Голодомору”, – написав він.

А видавець Марко Мельник, який працював над попередніми версіями цієї книги, написав, що у виданні є багато сумнівних джерел, “випадково” допущених помилок і неточностей.

В'ятрович

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, В’ятрович: “Кількість убитих – не критерій для юридичної оцінки злочину”

Марко Мельник розповів також більше про атмосферу, в якій готували книгу. На початку року він помітив там чоловіка на ім’я Микола Герасименко, який “поводився як керівник”.

“Цей чоловік говорив ламаною українською, працював у КГБ під час радянської окупації і мав звання генерал-лейтенанта в СБУ”, – стверджує видавець.

Мельник вважає, що саме Герасименко “радить”, кого звільняти з музею і кого наймати, матеріали яких науковців брати в книги і як редагувати, а також які рішення ухвалювати директорці музею. І вона дослухається до “порад”.

Він зауважив, що поки музеєм керує директорка Стасюк, звільнено більше 80 працівників, зокрема багато фахових науковців.

“Можливо, за нелояльність до того, що там відбувалось?” – припускає Мельник у своєму дописі.

Він розмовляв із колишніми і нинішніми співробітниками музею і ті нібито розповіли, що на них тиснули, а недавно також “почали перевіряти листування на телефонах та комп’ютерах, аби вони не повідомляли нічого мені чи ЗМІ”.

Олеся Стасюк у коментарі ВВС News Україна заперечує, що листи працівників хтось перевіряє: “Такого не було – це повна дурниця”.

Стасюк заперечує і масові звільнення людей, які трапились у музеї за останні 6 років, поки вона директорка.

“У штаті працює 34 людини. Це мені треба було десь тричі всіх звільнити та набрати”, – каже вона, хоча і визнає, що через мізерну зарплатню звільняються прибиральники.

Щодо Миколи Герасименка, то, за словами директорки, він не займає у музеї жодної посади. Вона каже, що у 2007 році його призначили заступником голови СБУ.

В 2009 році відомство відкрило кримінальну справу щодо виконавців Голодомору й пан Герасименко відповідав за цю справу. Тоді суд визнав винними Сталіна та його поплічників.

У 2019 році, говорить Стасюк, на виконавців завели нову кримінальну справу, і тепер Герасименка, який є людиною пенсійного віку, призначили вже експертом.

“СБУ призначило його працювати з експертами, які працюють над дослідженнями у цій темі, – говорить директорка музею. – Я мала щось проти СБУ казати?”

Редакція BBC News Україна намагається отримати коментар від представників СБУ.

Олеся Стасюк знає про те, що деякі історики обвинувачують музей у сфальсифікованих дослідженнях та підтасовці фактів. Однак директорка вказує на те, що під експертизами у новій книжці також підписалось багато інших істориків, демографів та статистів.

“Можуть бути переглянуті цифри, знайдені нові дані, але результати мають бути верифіковані в нормальну академічну дискусію, – сказав на пресконференції з приводу кількості жертв Голодомору голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

“Неприпустимо, коли якась група чи спільнота каже, мовляв, це питання не можна дискутувати та святотатством є сумніватися в якихось цифрах, – наголосив він. – Не існує святих цифр і непогрішимих істин”.

  • Ілона Громлюк
  • ВВС News Україна

Від admin