Для людей навіть обізнаних з історії України залишається маловідомим цікавий документ. Складений повсталою проти Московії козацькою старшиною в Бендерах в 1709 році вже після смерті Івана Мазепи. В цьому документі приведений приблизний перелік особистих коштів, які Мазепа вкладав в монументальне будівництво храмів, навчальних закладів і різні пожертви, як на теренах України так і всього світу. Суми капіталовкладень вражають. Наприклад на будівництво кам’яного муру і чотирьох башт навколо Києво-Печерської лаври Мазепа виділив біля мільйона золотих. В одному золотому в ті часи умовно рахували 30 малих срібних монет грошей. На «позолочення бані Печерської церкви Мазепа відділив 20500 дукатів ( дукат велика золота монета за один дукат в ті часи давали близько 250 грошей. Також Мазепа видав на великий дзвін і дзвіниця до Печерського монастиря 73000 золотих; великий срібний свічник для Печерської церкви 2000 імперіялів; золота чаша й така ж оправа Євангелії для неї 2400 дук.; золота митра для неї 3000 дук., поминувши прикраси й пожертви для неї; позолочення бані митрополичого собору в Києві 5000 дук.; золота чаша для нього 500 дук., віднова його 50000 зол.; церква Київської Колеґії з гімназіями й ін. більше ніж 200000 зол.; церква св. Миколая Київського з монастирем тощо більше ніж 100000 зол.; віднова церкви монастиря св. Кирила за Києвом більше ніж 10000 зол.;
Потрібно мовити що на момент приходу Івана Мазепи до влади в 1687 році православні храми в Україні знаходилися в жахливому стані. Старовинні церкви та собори збудовані ще в часи Київської Русі: Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Михайлівський Золотоверхий монастир, П’ятницька церква та Борисо-Глібський кафедральний собор в Чернігові буквально розвалювалися на очах, бо в них кількасот років не проводився ні капітальний ремонт ні повна реставрація. Взагалі після Берестейської церковної унії дійсно великі пожертви на православні храми на теренах України до часів Мазепи припиняються. За ініціативи Івана Мазепи і на його кошти починається капітальна реставрація та перебудова в стилі українське бароко храмів Київської Русі, тим самим Мазепа врятував культурну спадщину українського народу від неминучої руйнації. Крім того на кошти Мазепи будуються десятки нових храмів. Крім будівництва, гетьман вкладає велетенські кошти, купляючи храмам дорогоцінні атрибути та старовинні ікони 8-16 століть. Потрібно сказати, що в період національно-визвольної війни 1648-1657 років, першої україно-московської війни 1658-1659 років та періоду Руїни переважна більшість храмів були пограбовані, і священики часто мала лише найпростіше начиння для відправлення богослужіння. Під кінець гетьманування Мазепи українські храми стають, одними з найгарніших та найбагатших в православному світі. Гетьман згідно споминів сучасників прагнув зробити Київ другим Єрусалимом, культурною та релігійною столицею Східної Європи.
Повернемось до початку теми на кошти українського гетьмана були відновленні та збудовані такі об’єкти Києво-Печерської Лаври:
а) Троїцька Надбрамна церква (1106—1108; перебудови XVII—XX ст.
б) Успенський собор (1073—1089; перебудова XVII—XVIII ст.) (1690) + подарунки.
в) Церква Всіх святих над Економічною брамою (1696—1698)
г) Кам’яний МУР з баштами (1696—1701)
д) Церква Різдва Богородиці (1696)
Перелік об’єктів збудованих в Україні на особисті кошти Івана Мазепи за посиланням https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2320168468258194&set=gm.1421630274639236&type=3&theater&ifg=1
Загалом на нове будівництво та реконструкцію та подарунки храмам Києво-Печерської лаври Іван Мазепа виділив близько 30-35 мільйонів золотих, що для тих часів було колосальною сумою, якщо грубо перевести їх у грошовий еквівалент нашого часу з урахуванням інфляції, то цей вийде в районі від 500 млн. до мільярда доларів США. Окремо Іван Мазепа видав Києво-Печерській лаврі 180 тисяч золотих для книгодрукування та благочинність, але ці гроші і частину старовинних ікон подарованих Мазепою у 1709 році вкрали росіяни та вивезли в Московію.
Треба мовити, що Мазепа підтримував матеріально православну церкву по всьому світі. На гроші українського гетьмана будувалися та реконструювалися храми в Росії, Молдові, Польщі, Сирії. Палестині, Єгипті, Білорусії. Так наприклад для будівництва монастиря в Палестині Мазепа вислав Ієрусалимському патріарху Хрисанфу 30 тисяч дукатів золотом. Крім того подарував цьому патріарху срібний вівтар-антимінс для храму Гробу Господнього вартістю в 20 тисяч золотих. Що цікаво цей подарунок Мазепи зберігся в храмі і його донні використовують в церковній службі при найбільш урочистих обрядах.
Нажаль Мазепині коштовні дарунки храмам в Україні майже не збереглися майже все було вкрадено, чи знищено, росіянами та комуністами. Дивом вціліли лише величні срібні царські врата з Борисоглібського собору, які Іван Мазепа замовив у німецьких майстрів з міста Аусбург і подарував їх собору.
У людей можуть виникнути кілька питань серед них чому Мазепи стільки грошей безкорисно віддавав українським та іноземним церквам та розбудовував цілу мережу храмів в Україні?
Крім релігійних причин, можна мовити про те що церкви в кінці 17 початку 18 століття в Україні виконували важливі соціальні функції. В ті часи не існувало ні пенсійного фонду, ні систему закладів медицини та освіти. Навіть книгодрукування проводилося в божих храмах. Церква в той період заміщала собою частину соціальних функцій які нині виконує держава. В багатьох храмах діяли церковні школи,в храмах існували лікарні заклади де навіть намагалися лікувать душевно хворих. На пожертви багатих людей, в храмах готувалася їжа, яка безкоштовно роздавалася бідним людям сиротам та вдовам. В Києво-Печерській лаврі знаходилася велика книгодрукарня, яка забезпечувала книгами мало не всю Україну. Друкування книг в ті часи коштувало дуже дорого, і на гроші Мазепи лаврська друкарня надрукувала таку велику кількість книг української мовою, що їх росіяни за наказом Петра першого кілька десятків років спалювали.
Друге питання звідки у Мазепи взялася така величезна кількість грошей? За неперевіреними фактами основою багатства Івана Мазепи була срібна копальня. На добуте срібло Мазепа скупив великі земельні наділи в Україні та Білорусії і ставши гетьманом, взяв під свій контроль міжнародну торгівлю Гетьманщини. Люди Мазепи скуповували в Україні товари за українськими цінами і продавали їх у Західну Європу в 5-10 разів дорожче. Крім того, Мазепа розвивав промисловість на теренах Україні, захищаючи її від російських конкурентів. Російські купці платили спеціальне мито при в’їзді в Україну-Гетьманщину, тим самим російські товари ставали дорожчими за ті що виробляли в Україні і їх мало хто купляв.
Цікаво, що одним із звинувачень Мазепі які пред’являють йому росіяни, буле його сріблолюбство, що він як Іуда любив срібло і через це зрадив Петра першого. Це примушення просто смішне, за деякими даними Мазепа був найбагатшої людиною східної Європи і гроші його не вельми хвилювали. Шведський король Карл 12 був поряд з Мазепою мало не жебраком. В Молдові, в 1709 році шведський король попрохав у Мазепи позичити йому трохи грошей, бо в нього мовляв їх зовсім не залишилося. Мазепа дав королю пару мішків з 240 тисячами срібними талярами. (Таляр велика срібна монета вагою 28 грам чистого срібла). Карл 12 був шокований від такою кількості позичених грошей. Існує переказ, що якось Мазепа переплавлявся на човні з двома діжками з золотими монетами. Піднялися хвилі і човен почало заливати водою, Мазепа спокійно наказав викинути діжки у Дніпро, так наче це був простий кам’яний баласт. Дотепер ці діжки так і не відшукали. За неперевіреними даними Мазепа в Україні десь закопав великі скарби. За різними версіями скарб Мазепи може знаходитися в Батурині, в срібній копальні під Києвом, або в підземеллях Києво-Печерської лаври. Вартість скарбів Івана Мазепи захованих в Україні може досягати кількох мільярдів доларів США.
Цікаво, що деякі дослідники неофіційно вважають Івана Мазепу найбагатшим українцем всіх часів. Можна з у певністю заявити, що Мазепи віддавав свої гроші на великі діла, намагаючись зробити Україну великою, незалежної країною. І за це славному сину українського народу велика повага!
Цитата Івана Мазепи про розрив з Московією:
«Я кличу всемогутнього Бога у свідки і заприсягаюся, що не заради високих почестей, не задля багатства або яких інших цілей, а для вас усіх, що є під моєю владою, задля жінок і дітей ваших, для добра матері нашої, бідної України, для користі всього народу українського, для піднесення його прав і вольностей хочу я за допомогою Бога так чинити, щоб ви з жінками вашими і отчизна не загинули ні під москалями, ні під шведами.»
Зі спільноти Історія Українського козацтва.

Від admin