Так писала газета «Кіровоградська правда у вересні 1992 року. Тоді 18 вересня напередодні Дня міста до тодішнього Кіровограда вперше з’їхалися геральдисти з усіх куточків України. Від Луганська до Львова, та від Одеси до Сум. Півсотні колекціонерів та фахівців з геральдики вперше зібралися в Україні разом. Це було перше свято геральдики для України, яка всього як рік була незалежною.
Серед учасників були львівяни голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило та заступник директора архіву Іван Сварник, велика група киян, гості з Кишинева, Мінська та Москви. А другого дня на урочистому засіданні, яке розпочався з молитви за Україну Зліт геральдистів було висвячено священником УАПЦ отцем Борисом.
Від тої події, на жаль, збереглося лише дві світлини, на яких не вдалося зібрати всіх разом. Проводилося спеціальне поштове погашення конвертів спеціальним штемпелем, була випущена афіша зльоту та пам’ятні значки. Головним організатором зльоту був нинішній голова Української геральдичної колегії Анатолій Авдєєв. Велику допомогу в проведенні І зльоту Геральдистів України надавали заступник голови обласної ради Віталій Смаглюк, в.о. начальника відділу культури міськвиконкому Ігор Максимець, заступник головного редактора «Кіровоградської правди» Віктор Погрібний, голова обкому профспілки підприємців Володимир Гришко та Григорій Харитонов, Сергій Герасименко і Євген Тітов.
Була прийнята резолюція зльоту. Зроблено майже все. В Україні поширився геральдичний рух, до якого долучилися десятки нових ентузіастів. Сотні міст, містечок та сіл в Україні отримали свої герби. Лише держава за тридцять років не спромоглася утворити державний геральдичний орган та державний реєстр гербів. А зльоти всі тридцять років, іноді двічі на рік відбувалися щороку в різних містах України, а Кропивницький був гостинним господарем десяти з них. Цього року війна завадила проведенню двох зльотів в Генічеську та ювілейного в Кропивницькому.
В нашій області, де донедавна замість 4 був 21 район, всі мали власні герби. Це стосується майже всіх міст та селищ та з півсотні сіл. Побільшало справжніх фахових геральдистів, хоча трапляється всяке з деякими новими гербами. А деякі новомодні мери почали міняти герби, бо вони їм не дуже подобаються, але на жаль на краще без справжньої фахової підтримки не виходить.
Тридцять років по тому, через війну, яка охопила майже всю Україну, зібратися не виходить, і проведення «генерального» ювілейного збору в Кропивницькому відтерміновано до Дня Перемоги України.
Олександр Сікорський, Член Ради Української геральдичної колегії