Які напрями сьогодні визначають державну культурну політику та якою має бути підтримка культури в умовах війни й відновлення? Про ключові пріоритети, роль держави, розвиток культурних і креативних індустрій та рішення, яких потребує сфера, говорили учасники панельної дискусії «Пріоритети державної культурної політики», що відбулася у межах освітньої програми фінального пітчингу «Тисячовесни».
У дискусії взяли участь: Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна, заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська та народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Модерувала розмову директорка з комунікацій Міністерства культури України та Тетяни Бережної Надія Потоцька.
Тетяна Бережна наголосила, що одним із важливих завдань держави є формування цілісної культурної екосистеми, у якій профільні інституції мають достатню спроможність і ресурси та працюють у взаємодії. За її словами, держава має забезпечувати належне фінансування інституцій, водночас розширюючи можливості для партнерства культури з бізнесом та іншими секторами.
«Культура — це люди. Це сфера і економіки, і державного управління. Це креативна сфера, в якій ідея має найбільше значення. А хто продукує ідею? Це люди. Тому робити людей у сфері культури спроможними, ще більш творчими, здатними — це наше завдання і пріоритет», — наголосила Тетяна Бережна.
Вона також звернула увагу на необхідність посилювати фінансування культурної сфери. Під час формування наступного державного бюджету Міністерство працюватиме над збільшенням ресурсів для профільних інституцій та програм. Важливим для цього залишається постійний діалог між урядом, парламентом та культурною спільнотою. Тетяна Бережна підкреслила, що представники ключових культурних інституцій мають працювати спільно, адже саме координація дозволяє формувати комплексні рішення для всієї сфери.
Окремим пріоритетом є присутність української культури у світі. Йдеться про підтримку фестивалів, міжнародних проєктів та інших форматів, які дають можливість розповідати українські історії, представляти сучасний український культурний продукт і протидіяти російській культурній експансії.
Говорячи про значення культури під час війни, Тетяна Бережна закликала ширше дивитися на її роль — не лише як на окрему сферу державної політики. Культура охоплює мову, матеріальну спадщину, історичне середовище, інформаційну безпеку та цінності, які визначають українське суспільство. Саме тому її захист і підтримка є питанням стійкості держави.
«Коли ми розуміємо, що таке культура в широкому сенсі цього слова, ми розуміємо, чому її варто захищати, цінувати і підтримувати. Саме культура визначає те, як ми поводимося в цій війні. Це та сила, яка дає нам здатність боротися», — зазначила Тетяна Бережна.
Також учасники говорили про необхідність формувати довгострокові механізми підтримки культури, залучати додаткові ресурси та створювати умови, за яких культурні проєкти зможуть розвиватися і після завершення окремих державних програм. Серед важливих завдань — підтримка нових імен, розвиток професійного середовища, розширення аудиторії українського культурного продукту та його доступності.
Олена Ковальська наголосила, що гуманітарна політика має працювати комплексно та бути орієнтованою на майбутнє країни. Культура, освіта та інші напрями гуманітарної сфери мають формувати спільне бачення того, якою буде Україна після війни, та допомагати молодому поколінню усвідомлювати власну історію й ідентичність.
Окремо вона звернула увагу на необхідність довгострокового підходу до «Тисячовесни». За її словами, програма має отримати стале місце у державній системі та бути синхронізованою з іншими законодавчими й державними механізмами підтримки культури.
«Для мене дуже важливо, щоб ця програма була довгостроковою. Вона повинна мати гідний статус у державній системі та бути синхронізованою з іншими законами й ініціативами», — зазначила Олена Ковальська.
Микита Потураєв зосередився на необхідності побудови цілісної культурної екосистеми. Він наголосив, що різні сектори культури не мають розвиватися ізольовано: література, кіно, театр, музика та інші напрями можуть підсилювати одне одного, створюючи нові продукти та розширюючи аудиторію української культури.
За його словами, для цього необхідна системна взаємодія культурних інституцій, які мають не просто співпрацювати ситуативно, а бути частинами єдиного механізму державної культурної політики. Такий підхід здатен зміцнити й розширити всю культурну екосистему.
«Загалом нам потрібен інтегральний підхід до української культури, який буде об’єднувати не лише спілкування, а й взаємодію всіх секторів культури. Тоді це запрацює як система, а наша культурна екосистема тільки зміцниться і розшириться», — сказав Микита Потураєв.
Він також наголосив на самоцінності культури та необхідності поєднувати різні її сектори в єдину систему. На його думку, інтегральність може стати однією з переваг української культури: книжка може отримувати продовження у кіно чи театрі, а одна сильна історія — розвиватися у різних культурних форматах.
Учасники дискусії погодилися, що державна культурна політика має поєднувати системне фінансування, сильні інституції, підтримку людей і нових ідей, розвиток партнерств та міжнародну присутність України. Водночас програми на кшталт «Тисячовесни» можуть стати інструментом не лише створення нових культурних продуктів, а й посилення всієї культурної екосистеми та формування довгострокових механізмів її розвитку.
Фінальний пітчинг «Тисячовесни» супроводжує п’ятиденна освітня та культурна програма. Її учасники обговорюють можливості для розвитку українського культурного продукту та напрями співпраці між державою, професійною спільнотою й партнерами.
«Тисячовесна» — ініціатива Президента України Володимира Зеленського, яку реалізують Міністерство культури України спільно з Офісом Президента. Її мета — підтримати авторів і творчі команди, які створюють сучасний український культурний продукт із високим суспільним та міжнародним потенціалом. Наразі тривають фінальні пітчинги.
Фінальний пітчинг проходить за підтримки НАФТОГАЗ, WORK UA, ZAGORIY FOUNDATION, ДАРНИЦЯ, NOVA UKRAINE, SKYFALL, МХП. Їхня підтримка стала прикладом партнерства держави, бізнесу та громадянського суспільства навколо розвитку української культури. Партнерами події також стали Моршинська, Будмаш, Big Wines та Coffee Lab, які долучилися до реалізації проєкту.