Напередодні Івана Купала серед білого дня у Національному музеї народної архітектури та побуту України згорів унікальний експонат середини ХІХ століття – хата знахарки. І це вже не перша хата, яка горить у Пирогові за останні роки.
Що ж відбувається у Пирогові ? Чому горять хати?
Підпали почалися за часів директора Ходаківського – таким методом тоді вижили успішного і розумного керівника музею. Саме при ньому був золотий період розвитку музею. Але це «комусь» не сподобалось і його «спалили» разом з хатами. Метод зняття директора виявися дієвим і надалі підпали стали головним важелем для відставки директорів.
Після зняття Ходаківського, розпочався експеримент «шукаємо зручного керівника для Пирогова», пропонуючи директорське крісло різним авантюристам та негідникам.
Спочатку до музею зайшов зальотний науковець-етнограф із Закарпаття, який не відрізняв дебіт від кредита і зовсім не розумівся в господарстві – геронтологічна Національна академія наук України наївно вірила, що музеєм світового рівня має керувати етнограф (в ті часи музей знаходився під їхнім керівництвом).
Закарпатець привів з собою команду авантюристів (переважно із західних регіонів України), які за три роки розкололи колектив, роздали музейні землі та провели купу сумнівних фінансових операції на мільйони гривень. І знову пожежа. Директора скинули. Але екс-директор виявися теж не без клепки у голові – за допомогою спритних юристів кілька років він «доїв» музей на сотні тисяч гривень за «неправомірне» звільнення (Слава найчеснішому закарпатському суду! Печерський суд відпочиває).
Отже, під час правління «закарпатців» музей втратив архаїчну стодолу і отримав повний розгром у господарстві та розкол у колективі.
Наступний директор – менеджер-турист, який перевів музей на комерційні рейки. При ньому Пирогів став територією розваг та відпочинку: кожної неділі у музеї відбувалися різноманітні дійства. Крамниці, генделики виростали немов гриби після дощу. Народ гудів та гуляв, приносячи музею та адміністрації величезні прибутки. Але й це “комусь” не сподобалось (кажуть, з кимось не поділився). І знову пожежа (мінус стародавня баня). Туриста прибрали.
Поставили «святого отця» – попа Юрія, той що кум Кириленка. Він нібито нічого не крав, але без відома міністерства тихесенько виписував собі премії на кругленьку суму. При ньому музей продовжував звичайне життя: свята, екскурсі, реставрація. Генделики розростались, сувенірні лавки також (за попівською звичкою директор регулярно з них знімав пожертви через своїх заступників).
Отець Юрій зайнявся духовним життям. Відремонтував всі церкви. Навіть стародавню церкву з Чернігівщини привіз. Відреставрував. Правда, не всі дозволи на вивіз церкви отримав і тепер громада вимагає повернути церкву назад. Якось не по-християнські вийшло, ніби-то вкрав. Зараз у міністерстві не знають що з цим робити.-пише блог linadov
Але і йому Бог не допоміг – за три роки дві пожежі ( мінус одна хата, пастирка, з музейного фонду). Остання пожежа сталася під час зйомок 95 кварталу. З посади зняли.
На місце директора зайшла ще одна недолуга авантюристка-піарниця, зі Львова, Оксана Повякель. Ця теж у музейній справі не розуміється. Але вона цим навіть не заморочується: ні гучних свят, ні масових дійств у музеї. Ні виїздних виставок. Ні семінарів, ні конференцій! А навіщо? Краще вчасно напоїть міністерство, відвезти туди подарунки, пошушукатися з помічницями міністра, зробити з ними спільне «свято» і разом освоїти міністерські гроші. Всім добре! А для звіту – розмістити фотосесію на Фейсбуці.
Вона під наглядом орендатора Ярика розплодила генделики по всьому музею, де продається і горілка, і наливка, і самогон згідно українським традиціям (без ліцензії).І активно запрошує всіх відвідати ці розливайки.
Але основне досягнення Повякель – при ній музей став головним кіно-майданчиком України! Директорка навіть всі традиційні музейні свята у червні відмінила, аби вони не заважали фільми знімати! А навіщо напружуватися? Найбільше грошей саме зйомки приносять! Так і план швиденько зроблять, і кишені наповнять! Скоро зима – потім не розвернешся.
І для чого їм відвідувачі? Он скільки кіношних машин треба поставити! А тут відвідувачі швендяються. Заважають!
А щоб музейники мовчали – кожному премію та по кілька грн за зйомочний день у кишеню.
Для цього вона першим заступником поставила хлопчика Артемчика зі «зв`язками», який бігає з калькулятором і ганяє всіх, хто цікавиться бізнесом Повякель. Але працівники не дурні – навколо зйомок крутяться, крихти з панського стола збирають. Нічого не пропускають, все фіксують і рахують.
Повякель теж догралася. Пожежа. Серед білого дня підпалили стародавню хату. Ніхто й незчувся. Сторожити то музейні експонати ніколи і нікому. Всі у масовці. Всі на кіно-локаціях. Гроші зі зйомок рахують і по кишенях розпихують. Тепер у музеї мінус один архітектурний експонат.
Кажуть, підпалили місцеві пирогівіські хлопчаки. З якого біса – самі не знають. Сказали, що дядько гроші дав на підпал. Хай тепер поліція розбирається.
Повякель трохи засмутилась: хотіла Купала розпіарити, а виявилось – пожежу. Якось не гарно вийшло. Ще й з міністерства приїхали перевіряючи разом із заступником міністра. Але орендатори швиденько на експозиціїї «Карпати»столи накрили, горілочку налили. У міністерстві теж халяву люблять. Тож, зам’яли.
Шановний Міністре!
Скільки буде тягнутися експеримент з директорами у музеї в Пирогові? Коли Ви перестанете призначати «подруг», «кумів», «друзів», «соратників». Музей – це не аматорська трупа! Це складний механізм, який потребує господарника і досвідченого керівника, а не піарників!
Для Києво-Печерської лаври Ви знайшли адекватного керівника. Там і колектив стих, і заповідник запрацював.
Може й Пирогову все ж таки пощастить і наступний керівник буде людиною, яка зможе потягнути важкий віз музею. Досить вже поставляти бос-медіа, туристів і попів. Повний неадекват!
Ще кілька невдалих призначень і від музею нічого не залишиться!
Зараз працює у музеї фінансова перевірка. Багато скелетів вилізе. І відповідальність теж ляже на ваше відомство. А воно Вам треба?
Попереду вибори до Верховної Ради України! Міняйте команду!
Олена Коваленко