Запорізький художній музей зберігає вагому мистецьку спадщину видатного митця, заслуженого майстра народної творчості України Ростислава Михайловича Палецького (1932–1978). Двадцять чотири оригінальні твори, датовані 1968–1976 роками, охоплюють майже весь десятилітній творчий шлях майстра, яскраво засвідчують його самобутній талант.
Ростислав Палецький народився в селі Коханівка Ананьївського району Одеської обл. Він вийшов зі самої народної гущі, був залюблений у рідну матінку-землю, колоритне українське слово, багату традиційну культуру. Декоративний розпис, особливо геніальної Ганни Собачко-Шостак, захоплював його магією чарівних орнаментів, символікою кольору, нескінченними музичними ритмами.
«Спочатку я малював стихійно – квіти, листя. Потім відчув, що мовою квітів, мовою кольору можна в розпису розкривати образи, події, і я почав підбирати та впорядковувати на аркуші лінії, які б вели глядача і виповідали йому мій задум», – зізнавався майстер. Його віртуозні розписи, виконані гуашшю на великих аркушах білого або кольорового паперу, сповнені монументальним звучанням, вражають фольклорним світобаченням і нестримним польотом фантазії автора.
До музейної колекції твори Ростислава Палецького надходили двічі. У грудні 1972 року у автора було придбано «Зустріч Тараса Бульби зі сином Остапом», «Реве та стогне Дніпр широкий» (обидва 1972), аркуші «Северин Наливайко кайдани ламає» (1971), «Запорожець і чорт» (1972) передані ним у дар. Наступні твори було закуплено в грудні 1984-го в одеського художника, нашого земляка Олександра Гаркавченка, лауреата Премії ім. Ростислава Палецького 2013 року в номінації «Народна кераміка».
Пісенні наспіви лунають у веселкових композиціях «Кує в лісі зозуленька», «Не хилися, калинонько» (обидві 1968), «Ой, прийшла весна» (1970), «Ой, літа орел» (1972). Натхненно, неповторною образною мовою втілює майстер «Лісову пісню» Лесі Українки («Чарівна сопілка», 1974). Ніжною синівською любов’ю пройняті його пишнобарвні розписи «О, природо» (1970), «Деснянські зорі» (1972), «Рідна земля» (1973), «Вечоріє», «Промінь» (обидва 1974). Міфи та легенди українського народу оригінально відтворені в аркушах «Сонце праці», «Зернина. Півень» (обидва 1972). Героїчне минуле, славна козаччина постають у величних творах «Кобзар Кладинога» (1972) і «Характерник» (1973). Кровно пов’язаний із селянством, художник звеличує трударів землі в життєствердних розписах «Хвала рукам, що пахнуть хлібом» (1973), «Пісня праці» (1975).
Справжній патріот, Ростислав Михайлович Палецький щиро сповідував Україну й самовіддано примножував національні традиції, виступаючи невтомним сіячем на ниві вітчизняної культури. Його самобутні твори палахкотять яскравим сяйвом барв, випромінюють велику любов до рідної землі, збагачують духовний світ сучасників.
Тамара Гончаренко