Прекрасне місто Чернігів! У його історії було багато різних подій, пам’ять про які зберегли археологічні знахідки, писемні документи. Тисячоліття тому Чернігів був центром могутнього князівства. Правили в ньому нащадки легендарного засновника династії Рюрика (саме тому вони мали титул великих князів). Чернігівський край славився ремеслами, торгівлею, архітектурою.
У 1957 р. на місці колишньої садиби заможного містянина на території Передгороддя (на перетині сучасних вулиць Ремісничої та Івана Мазепи) було знайдено велику срібну чашу та золоту кришку чаші-дароносиці -її виготовили в майстерні однієї зі східних провінцій Візантійської імперії. Такі мистецькі предмети потрапляли на землі Русі як весільні та дипломатичні дарунки, внаслідок торговельного обміну.
Оригінальність її форми визначається наявністю дванадцяти опуклих лопатей (сегментів). На шести з них, позолочених, із зовнішнього боку у техніці карбування у високому рельєфі відтворені грифони, сирини та леви, обернені спинами один до одного. Нижче, в оточенні рослинних пагонів, зображено різних птахів і тварин.
Із цими лопатями чергуються інші шість, на яких вигравіровані постаті вершників на конях, тварини та птахи, обрамлені плетінкою. На опуклих трикутниках між лопатями наявні візерунки – трилисники на темному фоні, створеному чорнінням. Цю техніку використали також для підкреслення орнаменту на піддоні.
У позолоченому медальйоні на дні чаші зображена карбована сцена з двома дійовими особами – юнаком, який грає на арфі, та дівчиною, що сидить поряд. На юнакові бачимо своєрідний головний убір, вузькі штани та довгу туніку (скарамангій) з вузькими рукавами; поверх туніки – плащ, застебнутий на правому плечі круглою фібулою.
Дівчина має довге волосся, що спадає за спину. Художник також відтворив її одяг і прикраси – туніку з вузькими рукавами, гривну на шиї. Дівчина приклала палець до вуст, що може слугувати знаком уваги. Навколо пари – зображення птахів та звірів, що, імовірно, мають алегоричний характер.
Подібна композиція була поширена у візантійському і загалом у європейському мистецтві як зображення біблійного царя Давида-Псалмоспівця та алегоричної фігури Мелодії.
Деякі дослідники вважають, нібито на чаші відтворені Дігеніс Акрит і його дружина Євдокія – герої візантійської епічної поеми. Акритами звались організовані громади селян та воїнів, які жили на східних кордонах Візантії, охороняючи її від кочовиків-арабів. Їх вшановували за сміливість, рішучість, вірність своєму покликанню. У ІХ–Х століттях склалися цикли пісень про акритів. Одним із головних персонажів цих пісень був легендарний воїн Дігеніс, який здійснив багато подвигів. Крім того, про нього йшла слава як про чудового музиканта і співака. Зміст центральної сцени доповнюють образи вершників на бокових лопатях: вони показують протистояння візантійських воїнів і кочовиків.
Поема про Дігеніса Акрита під назвою «Девгенієве діяння» була добре відома на Русі. Отже, можна припустити, що, не зважаючи на поетичний настрій центральної сцени, зображення на чаші надихали на боротьбу з ворогами.
Фото: Медальйон у внутрішній частині срібної чаші з м. Чернігів.
ХІ-ХІІ століття.
Знайдена під час будівельних робіт у 1957 р.
Зібрання Скарбниці НМІУ.

Скарбниця Національного музею історії України

 

Від admin