Всіх навчали на фільмах, книгах, казках, мультфільмах змалечку, що добро завжди переможе зло.
Добро завжди перемагає зло, так. Тільки не навчають, що не всі доживають до перемоги.
І того, що в цій фразі дуже мало оптимізму, і дуже багато гіркоти. Що вона дуже гарно звучить у новинах, і не так вже й весело на передовій.
Будь-яка перемога у війні – завжди піррова.
Перемога добра так само. Вона не для тих, хто безпосередньо перемагав, платив здоров’ям і життям за перемогу. Вона для тих, хто буде про неї слухати з нових фільмів, книг, казок, і нічого так і не зрозуміє, бо переказане стає фікшином за сприйняттям.
А ще робота солдата – це завжди так чи інакше самопожертва, до якої ця цивілізація зовсім не привчає. Радше привчає, що це є не найкраща риса.
Тому всі ми вважаємо, що ми тут за власним вибором і тому, що це нам подобається.
Хоча ніхто ж не створений для війни та оборони.
Але ні, мабуть, у країні як наша, таки є ті, що створені для війни та оборони.
Для цього треба хоча б пару століть і пам’ять. І розуміння, що якщо і відходити – то зустрівши крайню межу.

Від admin